Справа № 464/4814/26
Провадження № 2/466/4404/26
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження у справі
14.08.2026 м.Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Торська І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича про визнання недійсним договору, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича про визнання недійсним договору.
Позовні вимоги мотивує тим, що приватний виконавець Меленчук Володимир Ігорович незаконно стягнув із неї додаткову винагороду в розмірі 125 252 грн., шляхом введення в оману. Позивачка вважає неправомірним та таким, що є недійсним договір про сплату додаткової винагороди.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2026 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Львова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 року справу передано судді Торській І.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд зауважує наступне.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з а. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Згідно із ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24 червня 2021 року по справі № 640/24491/20 юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
До юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Із аналізу наведених норм права вбачається, що розгляд такого спору в порядку цивільного судочинства є неможливим, оскільки відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18 (провадження № 14-324цс19), від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17 (провадження № 14-223цс19), від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1034/15-ц (провадження № 14-103цс19) та від 05 лютого 2020 року у справі № 759/17986/15-ц (провадження № 61-14682св19), від02 листопада 2022 року у справі № 369/1177/20 (провадження № 61-7194св21), від 22 вересня 2023 року у справі справа № 2-1540/12 (провадження № 61-6860св23).
Дана судова практика є сталою та не змінювалася.
З огляду на викладене, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича про визнання недійсним договору, слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.186, 447 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И Л А :
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука Володимира Ігоровича про визнання недійсним договору.
Роз`яснити позивачу, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.В. Торська