Справа № 577/4624/26
Провадження № 4-с/577/17/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2026 року м.Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В., розглянувши матеріали до скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Литвин В.А. від 17.07.2026 № 81519204 про стягнення з неї виконавчого збору в сумі 17294 грн.
Дослідивши матеріали до позовної заяви, судом встановлено, наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).
Водночас відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
Оскільки предметом оскарження у цьому провадженні є постанова державного виконавця від 17.07.2026 № 81519204 про стягнення виконавчого збору в сумі, то пред`явлені ОСОБА_1 вимоги потрібно розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись п.1) ч.1 ст. 186, ст. 353 - 354 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору у зв`язку із тим, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н. В. Потій