Березівський районний суд Одеської області
18.08.2026
Справа № 494/1319/26
Провадження № 2-о/494/56/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2026 року
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Панчишина А.Ю.
при секретарі судових засідань - Станілевич А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівська міська рада Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини , -
В С Т А Н О В И В :
04 червня 2026 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 з 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування заяви покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на підставі договору-купівлі продажу, посвідчений Панчишиним І.М. державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області від 26.05.1988 року, зареєстрованого в реєстрі за №551.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються родичами, а саме дочкою та матір`ю. Факт родинних відносин підтверджується:свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , де в графі «мати» вказана - ОСОБА_5 ;свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
На вказане майно померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не залишала розпорядження (заповіту).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовської О.Г. щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак приватним нотаріусом було надано лист до суду №104/01-16 від 12.05.2026 року та рекомендовано звернутися з позовом до суду.
У зв`язку із тим, що заявниця не довела, що постійно проживала з матір`ю на день її смерті, вона змушена звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На момент смерті ОСОБА_2 проживала разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .Факт спільного проживання за однією адресою померлої ОСОБА_3 та заявниці підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов мешканця Березівської міської ради ОТГ:Прізвище, ім`я, по батькові: ОСОБА_2 . Адреса проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 .Рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .Працює: тимчасово не працює.Склад сім`ї: ОСОБА_6 - 1966 року народження.Наявність нерухомості: будинок, м. Березівка.Житлово-побутові умови проживання сім`ї: задовільні.Висновки: ОСОБА_2 зареєстрована за адресою, АДРЕСА_2 , але фактично проживає з 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи з вищенаведеного акту обстеження житлово-побутових умов, то ОСОБА_2 почала проживати разом зі своєю матір`ю з 1988 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Також представник заявниці зазначає, що ОСОБА_3 за життя подарувала своїй дочці ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав раніше ОСОБА_3 , а наразі належить заявниці на підставі Договору дарування, посвідчений Панчишином І.М., державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори від 01.02.1992, зареєстрованого в реєстрі за №117
В договорі дарування в графі «Ми, нижчепідписані», ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , проживаюча тут же. Тобто після того, як ОСОБА_3 подарувала житловий будинок АДРЕСА_1 , вона змінила своє місце реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Тому відповідно дочка, тобто Заявниця, і залишила своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки даний будинок вже належав їй, але фактично проживала разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 оскільки в її будинку робився ремонт та змоги там проживати не було.
Відповідно Заявниця здійснювала догляд за мамою, вела з нею спільне господарство та бюджет, піклувалася про маму та її здоров`я. Та фактично прийняла спадщину, адже і досі проживає за адресою реєстрації померлої матері, самостійно розпорядилася майном померлої, її речами. Також всі оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно зберігаються у заявниці, так як вона єдина спадкоємиця своєї матері.
Також представник заявника зазначає, що ОСОБА_3 на момент смерті у шлюбі не перебувала.
Заявниця вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою оформлення прав на нерухоме майно, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України.
Ухвалою суду від 01 липня 2026 року у справі відкрито провадження.
В судове засідання представник заявника та заявник не з`явились, просили розглянути справу без їх участі, про що подали відповідну заяву.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
Дослідивши подану заяву, оцінивши зібрані докази, суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з копії паспорта НОМЕР_1 виданого Березівським РВ УМВС України в Одеській області, 11 жовтня 1999 року.
Заявниця зареєстрована з 05.05.1990 року за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з копії паспорта.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 04 липня 2007 року виданого повторно Березівським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що 31 жовтня 1987 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_9 , дружини: ОСОБА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявниці - ОСОБА_3 , про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 13 квітня 2021 року. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії листа до суду №104/01-16 від 12.05.2026 року виданого приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовською О.Г. вбачається, що 12 травня 2026 року до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовської ОТ., звернулася ОСОБА_2 з питання оформлення спадщини після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого даною статтею, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Оскільки заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавали у вищезазначений строк, а також не було надано документів, які підтверджують, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то згідно ст.. 1272 ч. З Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної прочини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. На підставі вищезазначеного, рекомендують звернутися з даного питання з позовом до суду.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
На підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
12 травня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 звернулася до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовської О.Г. щодо прийняття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак нотаріусом було відмовлено надано лист до суду щодо необхідності звернутися до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповіднодо статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Приписами ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
При цьому відсутність реєстрації спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ЦНАП ВК Березівської міської ради Одеської області №342 від 12.05.2026 року вбачається, що довідка видана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в тім, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №189 від 13 квітня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на момент її смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов мешканця Березівської міської ради ОТГ від 02.06.2026 року, складеного та підписаного депутатом міської ради Г.І. Вертій вбачається, що:
1.Прізвище, ім`я, по батькові: ОСОБА_2 .
2.Адреса проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 .
3.Рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4.Працює: тимчасово не працює.
5.Склад сім`ї: ОСОБА_6 - 1966 року народження.
6.Наявність нерухомості: будинок, м. Березівка.
7.Житлово-побутові умови проживання сім`ї: задовільні.
8.Висновки: ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає з 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії договору дарування від 01.02.1992 року, який зареєстрований в реєстрі за №117 та посвідчений державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Панчишиним І.М., ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд вважає, що копія акту обстеження житлово-побутових умов мешканця Березівської міської ради ОТГ від 02.06.2026 року про фактичне місце проживання, наданий заявницею не може бути єдиним та вирішальним доказом факту постійного проживання заявниці з ОСОБА_3 на момент смерті останньої, крім того у вищевказаному акті не зазначено, депутат якої саме ради підписав його, печатка яка проставлена на ньому не проглядається, а також в акті не зазначено на підставі яких даних депутат прийшов до таких висновків та не зазначено будь-яких свідків, які б могли підтвердити вищевказані обставини.
Також суд зазначає, що обставини зазначені в копії договору дарування 01.02.1992 року, який зареєстрований в реєстрі за №117 та посвідчений державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Панчишиним І.М., про проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 жодним чином не підтверджує обставини подальшого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Представником заявника крім вищевказаного акту обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради та копії договору дарування жодних більше доказів не надано. Будь-яких довідок із ЖЕКу чи показів свідків, що підтверджують факт проживання за вказаною адресою надано не було. Доказів сплати комунальних послуг за утримання будинку, ведення спільного господарства заявниці з матір`ю також не надано.
Оскільки докази у справі не дають підстав для однозначного висновку про факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а суд неуповноважений на підставі припущень вважати доведеним той чи інший юридичний факт, то у задоволенні заяви належить відмовити з огляду на те, що заявниця не довела у передбачений законом спосіб факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем.
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівська міська рада Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Панчишин А.Ю.