Справа № 638/9928/26
Провадження № 2/638/8222/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
14 серпня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.
за участю секретаря Кондратюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
07 травня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зазначивши, що ОСОБА_1 , громадянка України та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 23 березня 2018 року. Шлюб був зареєстрований Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що в книзі реєстрації актів зроблено відповідний запис за № 43. Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку 2022 р. стосунки з відповідачем розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. З того часу кожен з подружжя живе своїм життям та власними інтересами, спільного господарства не ведемо, подружнього життя не підтримують. Подружжя проживає окремо і контактів не підтримують. Фактично сім`я припинила своє існування у зв`язку із тим, що подружнє життя не склалося. Позивачка забрала свої речі і виїхала у Республіку Швейцарія де зараз і перебуває. Позивач зазначає, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе. У добровільному порядку через органи реєстрації розірвати шлюб неможливо, а тому Позивач вимушений звернутися до суду із відповідною заявою про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та роз`яснено їм права, передбачені ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності та відсутності позивача, заззначив, що проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , громадянка України та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 23 березня 2018 року, який зареєстровано Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 43, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_1 .
Від шлюбу подружжя має спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17 січня 2019 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що фактичні шлюбно-сімейні відносини подружжя припинені, сторони припинили ведення спільного господарства, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, сторони не бажають примиритися і строк для примирення їм не потрібен.
Відповідачем не зазначено та не надано доказів на заперечення обставин, викладених позивачем в позовній заяві, суд же згідно ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що сторони сумісного господарства не ведуть, на примирення не згодні, шлюбно-сімейні відносини припинені, суд вважає що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, зареєстрований 23 березня 2018 року Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 43.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири ) грн. 96 коп.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Тимченко