Справа № 706/478/26
2/706/650/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
17 серпня 2026 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за порушення грошового зобов`язання,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути із відповідача борг за порушення грошового зобов`язання.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29.04.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за угодою позики задоволено. З метою примусового виконання рішення суду до Христинівського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області скеровано виконавчий лист. Залишок нестягнутої суми боргу із 14.07.2016 становить 15 593 грн 34 коп. З 14.07.2016 відповідач борг не відшкодовував. Лише 04.07.2023 на банківський рахунок позивача перерахував 2 043,83 грн. Залишок нестягнутого боргу на даний час становить 12 549,51 грн. Дані відомості підтверджуються листом - повідомленням ДВС від 17.03.2026 за №12963.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 умисно не виконує рішення суду впродовж 10 років, а тому має нести цивільно - правову відповідальність згідно положень ст. 625 ЦК України.
У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за період із 04.07.2016 по 24.02.2022 на суму боргу позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 7 983,80 грн, що відповідає індексу інфляції 51,2 %, та 3 % річних, що становить 2 806,80 грн.
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат та 3 % річних, яку ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 , складає 10 790,60 грн (7 983,80 грн + 2 806,80 грн), а також судовий збір у розмірі 1 331,20 грн та 3 000 грн витрат за надану правничу допомогу.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сповіщений у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. У поданій позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошень про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України, у зв`язку із відсутністю відомостей про його зареєстроване місце проживання (перебування).
Оголошення про виклик відповідача опубліковані на сайті більше як за 10 днів до судових засідань, а відтак, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів із ухваленням заочного рішення, про що 17.08.2026 судом постановлена відповідна ухвала.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх, належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - достатності, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29.04.2016 у справі №706/118/16-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за угодою позики задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача кошти в сумі 23 200 грн згідно укладеної угоди з урахуванням процентів за договором позики.
Судове рішення набрало законної сили 04.07.2016.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На виконання вищевказаного рішення суду 04 липня 2016 року Христинівським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист №706/118/16-ц, який перебував на виконанні Христинівського відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Із листа Христинівського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №12963 від 17.03.2026 слідує, що на виконані в Христинівському ВДВС в Уманському районі Черкаської області КМУМЮУ перебуває виконавче провадження АСВП №70080581, відкрите 14.10.2022 з виконання виконавчого листа № 706/118/16-ц, виданого 04.07.2016 Христинівським районним судом про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 15 593,34 грн (повторне пред`явлення виконавчого документа на залишок не стягнутого боргу).
За даними відділу державної виконавчої служби, у період із 14.10.2022 по 17.03.2026 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто кошти в сумі 2 043,83 грн, які перераховано на банківський рахунок позивача - 04.07.2023, платіжна інструкція №29182. Станом на 17.03.2026 залишок нестягнутого боргу за виконавчим документом становить 12 549,51 грн.
Спірні правовідносини між учасниками справи виникли із захисту прав позикодавця у грошовому зобов`язанні та регулюються ч. 2 ст. 625 ЦК України.
За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3% річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони за допущене нею правопорушення.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, внаслідок чого у кредитора наявне передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на нарахування 3 % річних за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
З урахуванням положень чинного законодавства суд доходить висновків про підставність позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за грошовим зобов`язанням, що виникло на підставі судового рішення.
Як встановлено в ході розгляду справи, судове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти, набрало законної сили 04.07.2016.
Відтак, саме з 04.07.2016, виходячи з наведених вище правових норм, починається період, з якого судове рішення підлягає виконанню боржником. Відповідно, право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникло у позивача саме з цієї дати.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.
Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси за відповідні періоди перемножити між собою. У випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди часу, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду і результати сумуються. Під час застосування індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць.
Враховуючи період нарахування інфляційних втрат, заявлені позивачем вимоги, суд розраховує індекс інфляції за період часу із 04.07.2016 по 24.02.2022 включно.
Сукупний індекс інфляції за період із 04.07.2016 по 24.02.2022 становить 165,259% (шляхом множення індексів інфляції за вказаний період, тобто за 68 місяців: 99,90% ? 99,70% ? 101,80% ? 102,80% ? 101,80% ? 100,90% ? 101,10% ? 101,00% ? 101,80% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,60% ? 100,20% ? 99,90% ? 102,00% ? 101,20% ? 100,90% ? 101,00% ? 101,50% ? 100,90% ? 101,10% ? 100,80% ? 100,00% ? 100,00% ? 99,30% ? 100,00% ? 101,90% ? 101,70% ? 101,40% ? 100,80% ? 101,00% ? 100,50% ? 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60%).
Тоді інфляційні втрати за період із 04.07.2016 по 24.02.2022 складають: (15 593,34 грн x 165,259%) - 15 593,34 грн = 10 176,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, то задоволенню підлягає заявлена ОСОБА_1 вимога про стягнення із ОСОБА_2 7 983,80 грн інфляційних втрат.
Визначаючи розмір 3 % річних від суми майнової шкоди, суд враховує висновки Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Таким чином, на відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
Розрахунок 3% річних за період із 04.07.2016 по 24.02.2022 включно становить 2640,83 грн, у тому числі:
- за період із 04.07.2016 по 31.12.2016 - 15 593,34 грн x 3 % / 366 х 181 = 231,34 грн;
- за період із 01.01.2017 по 31.12.2019 - 15 593,34 грн x 3 % / 365 х 1095 = 1403,40 грн;
- за період із 01.01.2020 по 31.12.2020 - 15 593,34 грн x 3 % / 366 х 366 = 467,80 грн;
- за період із 01.01.2021 по 24.02.2022 - 15 593,34 грн x 3 % / 365 х 420 = 538,29 грн.
Позивач заявив до стягнення із відповідача 3% річних за період із 04.07.2016 по 24.02.2022 в сумі 2 806,80 грн. Детального розрахунку зазначених процентів ОСОБА_1 суду не надав та необхідність стягнення саме такої суми перед судом не довів, а тому суд вважає, що позовна вимога у цій частині підлягає до часткового задоволення на суму 2640,83 грн, розрахунок якої судом наведено вище.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Доказів своєчасного виконання зобов`язань перед позивачем відповідач не надав, викладені в позовній заяві та підтверджені під час судового розгляду обставини, не спростував, а тому суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції від 25.03.2026 позивач сплатив 1 331 грн 20 коп судового збору за звернення до суду із вказаним позовом.
З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги частково на суму 10 624,63 грн (7983,80 грн + 2640,83 грн) із загальних 10 790,60 грн, частка задоволених позовних вимог становить 98,46%.
Отже, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1310,69 грн (1 331,20 грн * 98,46%).
Згідно договору про надання правничої допомоги від 24.03.2026, розрахунку вартості правничої допомоги від 24.03.2026 та квитанції про оплату правничої допомоги від 24.03.2026 позивач сплатив адвокату Кулиничу О.І. 3 000 грн за надання юридичних послуг, а саме: підготовку проєкту позовної заяви із вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та 3% річних, у зв`язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання.
Таким чином, позивачем документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн.
При цьому, суд враховує, що дані витрати пов`язані з розглядом справи і клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.
Тоді розмір витрат на професійну правничу допомогу, що суд стягує із відповідача, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, становить: 2 953,80 грн (3 000 грн * 98,46%).
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 264, 265, 280 - 284, 289, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за порушення грошового зобов`язання задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7983 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 80 копійок інфляційних втрат та 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) гривень 83 копійки - 3% річних у зв`язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання за період із 04.07.2016 по 24.02.2022.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 310 (одну тисячу триста десять) гривень 69 копійок у відшкодування витрат на сплату судового збору та 2 953 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА