ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Одеса Справа № 916/816/26
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
прокурор: Шафарчук О.В.,
від Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області: не з`явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити": Гаврилюк І.О.,
від Головного управління ДПС в Одеській області: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 року про затвердження мирової угоди та закриття провадження, суддя в І інстанції Сулімовська М.Б., повний текст якої складено 05.06.2026, в м. Одесі
у справі: №916/816/26
за позовом: першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС в Одеській області
про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ
Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 77 532,61 грн, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Позов обґрунтований порушенням інтересів держави у зв`язку із систематичною несплатою ТОВ «ОРЕХАГРО СИТИ» орендної плати за користування земельною ділянкою площею 15,1070 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0995, переданою в оренду на підставі договору оренди землі від 21.07.2020 № 06-13/63. За період 2023- 2025 років за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 77 532,61 грн. Враховуючи, що відповідно до умов договору та п.п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України орендна плата підлягала щомісячній сплаті, однак у період з 01.01.2024 по 31.10.2025 відповідач її не сплачував, прокурор вказував на систематичне порушення істотних умов договору, що відповідно до пункту «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для його розірвання, а згідно зі ст. 34 цього Закону - для повернення земельної ділянки.
До Господарського суду Одеської області від сторін (позивача та відповідача) надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди, рішення Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 1502-VIII від 06 травня 2026 року "Про укладення мирової угоди по справі №916/816/26 між Затишанською селищною радою та ТОВ "Орехагро Сити" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:001:0995, загальною площею 15,1070 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Затишанська селищна рада (за межами населених пунктів)" та примірник мирової угоди.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 у справі №916/816/26 спільну заяву Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" про затвердження мирової угоди задоволено; затверджено мирову угоду, укладену між Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" у справі №916/816/26 у редакції, визначеній в резолютивній частині ухвали, а саме:
МИРОВА УГОДА
у справі № 916/816/26, що перебуває в провадженні Господарського суду Одеської області щодо стягнення заборгованості із орендної плати, розірвання договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки
Затишанська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379255, адреса місцезнаходження юридичної особи: 66740, Одеська область, Роздільнянський район, селище Затишшя, вулиця Бережка Олександра, 34, від імені якої на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту, затвердженого рішенням №14-VIII від 25 листопада 2020 року "Про затвердження Регламенту Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області" та Рішення №1502-VIII від 06 травня 2026 року "Про укладення мирової угоди по справі №916/816/26 між Затишанською селищною радою та ТОВ "Орехагро Сити" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:001:0995, загальною площею 15,1070 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Затишанська селищна рада (за межами населених пунктів)", діє селищний голова Геннадій Топольницький, (далі - позивач) з однієї сторони, та
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити", ЄДРПОУ 43281267, що знаходиться за адресою: вулиця Академіка Заболотного, будинок 1, приміщення 2, місто Одеса, Одеська область, в особі директора Тетяни Янєвої, що проживає за адресою: село Холмське, Арцизького району, вулиця Радянська 67 А, (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Арцизьким РВ ГУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ), який діє на підставі протоколу №1 від 09 жовтня 2019 року (далі - відповідач або ТОВ "Орехагро Сити"),
які є сторонами у справі № 916/816/26, яка розглядається Господарським судом Одеської області, які разом надалі спільно іменуються сторони, а кожна окремо - сторона, усвідомлюючи однозначно і повною мірою значення своїх дій, ознайомлені із вимогами законодавства, а також маючи всі необхідні для цього повноваження, керуючись ст. ст. 46, 192, 193 Господарського процесуального кодексу України, з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок вирішили закінчити розгляд зазначеного спору шляхом укладання мирової угоди (далі - угода або мирова угода), на наступних умовах:
1. Предмет мирової угоди
1.1.Мирова угода укладається з метою врегулювання спору, що розглядається Господарським судом Одеської області, справа №916/816/26 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головного управління ДПС в Одеській області про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості з орендної плати.
2. Узгоджені умови врегулювання спору
2.1. Відповідач, ТОВ "Орехагро Сити", погоджується добровільно усунути порушення, зазначені у позовній заяві, а саме сплатити заборгованість у розмірі 77532,61 грн. (сімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять дві гривні шістдесят одна копійка) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: [номер приховано]:01:001:0995, загальною площею 15,1070 га (на підставі договору оренди № 06-13/63 від 21.07.2020, укладеного між Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити").
2.2.Оплата заборгованості у сумі 77532,61 грн. по орендній платі повинна бути сплачена до затвердження мирової угоди Господарським судом Одеської області.
2.3.Також, ТОВ "Орехагро Сити" зобов`язується сплатити добровільний внесок на користь Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на розвиток Затишанської територіальної громади у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. упродовж 10 календарних днів з моменту набрання законної сили судового рішення про затвердження цієї мирової угоди.
2.4. Позивач відмовляється від позовних вимог у справі №916/816/26 щодо стягнення заборгованості, дострокового розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
2.5. Договір оренди землі № 06-13/63 від 21.07.2020, укладений між Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити", зберігає чинність від дати його укладення на умовах, які передбачені договором та додатками до нього.
3. Припинення судового спору.
3.1. Позивач після виконання умов цієї угоди не заперечує проти закриття провадження у справі та вважає спір врегульованим. Провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 193 ГПК України після затвердження цієї угоди судом.
3.2. Сторони просять суд затвердити цю мирову угоду та закрити провадження у справі.
3.3. Повторне звернення з тим самим спором не допускається.
4. Заключні положення.
4.1. Сторони мирової угоди засвідчують та гарантують, що мирова угода укладається ними у відповідності до власного волевиявлення та в межах повноважень. В момент укладення мирової угоди сторони усвідомлюють значення своїх дій і можуть керувати ними; розуміють свої права та обов`язки за мировою угодою; представники сторін мають необхідний обсяг повноважень на укладення цієї мирової угоди; при укладенні мирової угоди відсутні будь-який обман, насильство чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані сторонами; мирова угода укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких для сторін обставин; мирова угода вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків; у зв`язку з укладенням мирової угоди не буде порушено прав та інтересів третіх осіб, в тому числі й держави.
4.2. Судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 7987,20 грн. (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень двадцять копійок) у справі № 916/816/26 покладаються на відповідача, які останній зобов`язується сплатити на користь Одеської обласної прокуратури упродовж 10 календарних днів з моменту набрання законної сили судового рішення про затвердження цієї мирової угоди.
4.3.У разі невиконання умов мирової угоди вона може бути примусово виконана в порядку, передбаченому законодавством України.
4.4. Текст мирової угоди викладений українською мовою в трьох оригінальних екземплярах, по одному для кожної із сторін та для Господарського суду Одеської області, сторони (представники сторін) підписують і на підставі спільної заяви подають мирову угоду для затвердження судом.
5. Реквізити та підписи сторін:
Орендодавець: Затишанська селищна рада Роздільнянського району Одеської області Код: 043792555 P/p: [рахунок приховано] Отримувач: Головне Управління Казначейства в Одеській області Код отримувача: 37607526 Код класифікації доходів бюджету: 18010600 Адреса: Одеська область, Роздільнянський район, селище Затишшя, вулиця Бережка Олександра, 34
Орендар: ТОВ "Орехагро Сити" Код: 43281267 Адреса: вулиця Академіка Заболотного, 1, приміщення 2, місто Одеса, Одеська область в особі директора - Тетяни ЯНЕВОЇ
За орендодавця
Геннадій ТОПОЛЬНИЦЬКИЙ
Підписи сторін
Орендододавець (підпис печатка) Геннадій ТОПОЛЬНИЦЬКИЙ
Орендар (підпис печатка) ТОВ "Орехагро Сити"
3. Провадження у справі №916/816/26 - закрито.
Суд встановив, що мирову угоду укладено між належними сторонами спору - Затишанською селищною радою та ТОВ «Орехагро Сити», підписано уповноваженими особами, повноваження яких підтверджені, зокрема рішенням Затишанської селищної ради №1502-VIII від 06.05.2026. Умови мирової угоди стосуються виключно прав та обов`язків сторін, відповідають предмету спору, є виконуваними, не суперечать вимогам закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому відповідачем виконано умову мирової угоди щодо сплати заборгованості з орендної плати у сумі 77 532,61 грн, що підтверджується платіжними документами, а згідно з листом Затишанської селищної ради від 25.05.2026 №02-25/116 заборгованість за договором оренди відсутня, порушень умов договору не встановлено.
Відхиляючи заперечення прокурора, суд виходив із того, що позов подано прокурором в інтересах держави в особі Затишанської селищної ради, яка є позивачем у справі, тоді як прокурор виступає лише особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, і відповідно до статті 55 ГПК України саме він, а не позивач, обмежений у праві укладати мирову угоду. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 22.05.2024 у справі №922/436/22, від 17.02.2020 у справі №911/427/19, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21.
Оскільки підстави для відмови у затвердженні мирової угоди, визначені статтею 192 ГПК України, відсутні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження та, відповідно до пункту 7 частини першої статті 231 ГПК України, закриття провадження у справі.
Не погодившись із ухваленим рішенням, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 у справі №916/816/26, якою затверджено мирову угоду між Затишанською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та ТОВ "ОРЕХАГРО СИТИ" та закрито провадження у справі, - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Прокурор зазначає, що ухвала про затвердження мирової угоди постановлена з порушенням ч. 5 ст. 192 ГПК України, оскільки її умови не відповідають інтересам Затишанської територіальної громади. На його думку, збереження договору оренди з недобросовісним орендарем фактично пролонгує правовідносини з особою, яка систематично порушувала обов`язок зі сплати орендної плати, а тому порушує права власника земельної ділянки.
На обґрунтування цих доводів прокурор посилався на матеріали справи, які підтверджують тривалу та систематичну несплату орендної плати ТОВ «ОРЕХАГРО СИТИ» у 2023- 2025 роках, а також на відомості ДПС про примусове стягнення податкового боргу та подальше невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати у 2026 році. Прокурор наголошував, що погашення заборгованості після пред`явлення позову не усуває підстав для розірвання договору, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, систематична несплата свідчить про ненадійність орендаря і не спростовується подальшим погашенням боргу.
Крім того, прокурор вказував, що мирова угода не відповідала вимогам ст. 192 ГПК України, оскільки фактично містила відмову позивача від позову, тобто процесуальну дію, а не врегулювання матеріально-правового спору. Також прокурор вважав, що затвердження мирової угоди всупереч його запереченням порушило його право підтримувати позов та вимагати розгляду справи по суті відповідно до ч. 5 ст. 55 ГПК України. На підтвердження цих доводів посилався на практику Верховного Суду, зокрема постанови від 07.04.2021 у справі № 911/15/19, 21.03.2023 у справі № 914/3014/20, 24.01.2020 у справі № 911/5310/14 та 11.01.2023 у справі № 461/56/20.
У відзиві на апеляційну скаргу Затишанська селищна рада зазначає, що рішення про укладення мирової угоди було прийнято Затишанською селищною радою колегіально на пленарному засіданні та оформлено рішенням від 06.05.2026 №1502-VIII, яким погоджено умови угоди, затверджено її текст і уповноважено селищного голову на підписання. Відповідач зазначає, що таке рішення прийнято в межах виключної компетенції ради та відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.04.2021 у справі №911/15/19.
Також зазначено, що мирова угода відповідає інтересам територіальної громади, оскільки до її затвердження відповідач повністю погасив заборгованість з орендної плати у сумі 77 532,61 грн, додатково сплатив 20 000 грн добровільного внеску на розвиток громади та забезпечив збереження стабільних орендних надходжень, що є більш вигідним, ніж припинення орендних відносин і проведення нової процедури передачі земельної ділянки в оренду. Факт погашення заборгованості підтверджено матеріалами справи, а прокурор не наділений повноваженнями перешкоджати укладенню мирової угоди між сторонами. На підтвердження цього відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №911/427/19, в якій зазначено, що укладення мирової угоди є процесуальним правом сторін, а відмова суду в її затвердженні можлива лише з підстав, визначених ч. 5 ст. 192 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підстави для відмови у затвердженні мирової угоди, передбачені ч. 5 ст. 192 ГПК України, відсутні, а доводи апеляційної скарги про порушення інтересів територіальної громади є необґрунтованими. На думку відповідача, прокуратура безпідставно характеризує його як недобросовісного орендаря, оскільки заборгованість, яка стала підставою для звернення до суду, повністю погашена, сплачено штрафні санкції, добровільний внесок на користь громади та судові витрати, що підтверджується платіжними документами, довідкою про відсутність податкового боргу та іншими доказами.
Відповідач наголошує, що затримка зі сплатою орендної плати була зумовлена наслідками воєнного стану, а подальше належне виконання умов мирової угоди свідчить про його добросовісну поведінку. Твердження прокуратури про можливі майбутні порушення договору є лише припущеннями.
Також відповідач вважає безпідставними доводи прокуратури щодо знецінення коштів унаслідок інфляції, зазначаючи, що орендна плата підлягає індексації відповідно до законодавства, а мирова угода забезпечила швидке надходження коштів до бюджету громади.
На думку відповідача, оцінка вигідності мирової угоди належить виключно до дискреційних повноважень Затишанської селищної ради, яка рішенням сесії погодила її укладення, затвердила текст угоди та уповноважила селищного голову на її підписання. Мирова угода, за твердженням відповідача, забезпечує громаді погашення заборгованості, сплату добровільного внеску, уникнення тривалих процедур розірвання договору, проведення нового аукціону та можливих додаткових судових спорів.
Відповідач зазначає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23 не підлягають застосуванню, оскільки стосуються спору, вирішеного по суті, тоді як у цій справі сторони добровільно врегулювали спір шляхом укладення мирової угоди.
Щодо посилань прокуратури на постанову Верховного Суду у справі № 461/56/20 відповідач вказує, що вони є нерелевантними, оскільки у цій справі відмова від позову була єдиною умовою мирової угоди, тоді як у спірній справі вона є лише наслідком комплексного врегулювання взаємних прав та обов`язків сторін. На підтвердження правомірності такого підходу відповідач посилається на ухвалу Верховного Суду від 18.11.2025 у справі № 902/1605/23 та постанову від 17.02.2020 у справі № 911/427/19.
Крім того, відповідач зазначає, що заперечення прокурора проти мирової угоди суперечать волевиявленню Затишанської селищної ради, в інтересах якої прокурор звернувся до суду.
У підсумку відповідач вважає, що апеляційна скарга ґрунтується на припущеннях та суб`єктивній оцінці, не підтверджує наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 192 ГПК України, а тому просить залишити ухвалу про затвердження мирової угоди без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 11.08.2026 об 11:00.
В судовому засіданні 11.08.2026 брав участь прокурор та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити".
Інші учасники участі не брали, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та закриття провадження.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін.
У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною 5 вказаної статті визначено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
У постанові від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19 Верховний Суд зазначив, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони припиняють наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульований укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
На відміну від звичайного договору мирова угода в позовному провадженні укладається у процесі розгляду справи в господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/661/20 та постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11213/20, від 21.03.2023 у справі №914/3014/20.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди у позовному провадженні, відтак процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної.
Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог частини 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування статей 192, 231 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23 зазначено, що надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.
Укладення мирової угоди як спосіб реалізації процесуальних прав є правом сторони, яке, в свою чергу, згідно з процесуальним законом неможливо реалізувати, якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїхось прав і охоронюваних законом інтересів.
Затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися із застосуванням принципу "судового розсуду". Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не спростовано жодним чином учасниками судового процесу, від сторін (позивача та відповідача) надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди та примірник мирової угоди.
Мирову угоду укладено між позивачем Затишанською селищною радою та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити".
Від імені позивача мирову угоду підписано селищним головою Геннадієм Топольницьким, від відповідача - директором товариства Тетяною Янєвою.
Підписи засвідчено печатками.
Відповідно до вказаної мирової угоди, сторони з метою добровільного врегулювання спору та підставі вільного і реального волевиявлення, взаємних поступок та компромісів уклали мирову угоду, в якій погодили вирішення всіх спірних питань, що виникли у відносинах між сторонами.
Умовами мирової угоди передбачено оплату заборгованості з орендної плати у сумі 77532,61 грн до затвердження мирової угоди Господарським судом Одеської області.
На підтвердження виконання означеної умови відповідачем подано відповідні платіжні інструкції.
Отже, з мирової угоди вбачається, що така угода підписана уповноваженими представниками сторін, їх дії відповідають інтересам сторін, умови мирової угоди є виконуваними, не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, що не є учасниками справи.
Зі змісту поданої сторонами мирової угоди також вбачається, що наслідки затвердження мирової угоди сторонам у справі відомі.
Сторонами додано до спільної заяви рішення Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 1502-VIII від 06 травня 2026 року "Про укладення мирової угоди по справі № 916/816/26 між Затишанською селищною радою та ТОВ "Орехагро Сити" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:001:0995, загальною площею 15,1070 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Затишанська селищна рада (за межами населених пунктів)", у пунктах та 1 та 3 якого селищна рада вирішила погодити умови мирової угоди у справі № 916/816/26 та уповноважила селищного голову Топольницького Г. на підписання мирової угоди.
Також, згідно листа Затишанської сільської ради від 25.05.2026 №02-25/116, станом на 25.05.2026 у ТОВ "Орехагро Сити" відсутня заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою; порушень за договором оренди землі позивачем не зафіксовано.
Таким чином, з огляду на предмет та підстави позову, а також обставини встановлені господарським судом першої інстанції та які не спростовані прокурором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, а прокурор в свою чергу не обґрунтував належними та допустимими доказами порушення прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб та/або того, що її норми суперечать закону, що укладена мирова угода порушує права прокурора, оскільки він здійснює процесуальне представництво сільської ради та діє в її ж інтересах.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що дискреційні повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду виключно у випадках, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
З огляду на викладене, Суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову і не суперечать положенням статті 192 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, статтею 55 Господарського процесуального кодексу України визначені процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та передбачено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1). Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатися до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду (частина 2).
У статті 4 зазначеного Кодексу закріплено право на звернення до господарського суду та передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина2).
Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб передбачена у статті 53 Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Процесуальні права та обов`язки сторін визначені у статті 46 Господарського процесуального кодексу України, в частині 7 якої закріплено, що сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у справі, яка розглядається, позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі ради, яка набула статусу позивача, обмеження на укладення мирової угоди, передбачені статтею 55 Господарського процесуального кодексу України, стосуються саме прокурора, а не позивачів у цій справі.
Колегія суддів відхиляє доводи прокурора про те, що затвердження мирової угоди суперечить інтересам Затишанської територіальної громади та порушує вимоги частини п`ятої статті 192 ГПК України.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, укладення мирової угоди було погоджено Затишанською селищною радою відповідним рішенням, тобто позивач як власник земельної ділянки безпосередньо висловив свою волю щодо способу врегулювання спору та погодився на припинення спору на запропонованих сторонами умовах.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що до затвердження мирової угоди відповідачем було погашено наявну заборгованість за договором оренди у повному обсязі. Крім того, умовами мирової угоди передбачено сплату відповідачем добровільного внеску на розвиток Затишанської територіальної громади у розмірі 20 000 грн та компенсацію судових витрат.
Отже, умови мирової угоди передбачають конкретні майнові наслідки для сторін та фактичне врегулювання спірних правовідносин. При цьому відповідачем виконано передбачені мировою угодою зобов`язання, що додатково підтверджує реальний характер досягнутих сторонами домовленостей.
Також колегія суддів враховує, що питання щодо укладення мирової угоди було вирішене Затишанською селищною радою колегіально, у межах її повноважень як органу місцевого самоврядування. Відтак, незгода прокурора з доцільністю збереження існуючих договірних відносин не може сама по собі свідчити про порушення інтересів територіальної громади та не замінює волевиявлення уповноваженого органу місцевого самоврядування, який є стороною спірних правовідносин.
Необґрунтованими є і доводи прокурора про те, що умови мирової угоди фактично містять відмову позивача від позову та тому не можуть розглядатися як врегулювання спору шляхом взаємних поступок. Відповідно до статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок та може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. При цьому сама по собі наявність у мировій угоді положень, за якими позивач відмовляється від окремих позовних вимог у зв`язку з досягненням сторонами домовленості щодо способу врегулювання спору, не перетворює таку угоду на односторонню відмову від позову.
У даному випадку відмова від відповідних позовних вимог є складовою досягнутого сторонами врегулювання спору. Така домовленість пов`язана з виконанням відповідачем своїх обов`язків, погашенням заборгованості, сплатою добровільного внеску на розвиток територіальної громади та іншими погодженими сторонами умовами. Отже, зміст мирової угоди свідчить про наявність взаємних поступок сторін.
Таким чином, колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про те, що умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси територіальної громади чи інших осіб.
Сам факт незгоди прокурора з обраним сторонами способом врегулювання спору не є передбаченою частиною п`ятою статті 192 ГПК України підставою для відмови у затвердженні мирової угоди.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 у справі №916/816/26.
За таких обставин, апеляційна скарга на рішення задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 у справі №916/816/26 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 у справі №916/816/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, не підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 та п. 2 ч. 1 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.08.2026.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська