ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про передачу за підсудністю
"18" серпня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2869/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг ХШШ", м. Харків
про стягнення 2574125,38 грн
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг ХШШ" (відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2574125,38 грн, з яких: 2010851,23 грн - сума невикористаної попередньої оплати (авансу), що підлягає поверненню позивачу; 563274,15 грн - сума штрафу за порушення строків виконання робіт. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № 02.18.65.Д від 25.01.2021 щодо повного та своєчасного виконання комплексу будівельних робіт. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про передачу справи для розгляду за виключною підсудністю спору до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням нерухомого майна.
Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Тотожні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ закріплений у статтях 27-30 ГПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними та територіальними ознаками.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справ, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За визначенням, що міститься в Академічному тлумачному словнику української мови (Словник української мови: в 11 томах. - Том 7, 1976. - С. 573), словосполучення "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
За правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, пов`язаних з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірного матеріального правовідношення.
На спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, укладеним щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
Така правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2574125,38 грн, з яких: 2010851,23 грн - сума невикористаної попередньої оплати (авансу), що підлягає поверненню позивачу; 563274,15 грн - сума штрафу за порушення строків виконання робіт. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № 02.18.65.Д від 25.01.2021, відповідно до якого відповідач узяв на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами й засобами виконати та здати позивачу відповідно до умов Договору субпідряду та проектної документації комплекс будівельних робіт, а саме роботи з улаштування геотермального поля згідно з робочою документацією - геотермальне поле 0720-00-ОВ, які визначені в договірній ціні, що є Додатком № 1 до Договору субпідряду на Об`єкті будівництва (Будівництво культурно-просвітницького центру з храмом Святої Трійці, службово-побутовими та господарськими приміщеннями на перетині вул. Шота Руставелі та вул. Жилянської у Печерському районі м. Києва).
Оскільки спір у справі № 922/2869/26 виник з приводу нерухомого майна, він повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими частиною 3 статті 30 ГПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна), а тому справа підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (частина 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг ХШШ" про стягнення 2574125,38 грн підлягає направленню до Господарського суду міста Києва не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг ХШШ" про стягнення 2574125,38 грн разом з додатками, передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст. ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 18 серпня 2026 року.
Суддя Шарко Л.В.