Справа № 484/2643/26
Провадження № 2/484/1958/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання - Бикова О.П..
розглянувши в підготовчому засіданні в м. Первомайську цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивуючи позовні вимоги позивачка вказала, що між сторонами 20.02.2021 Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ) був зареєстрований шлюб, про що складений актових запис №260. Спільних дітей сторони не мають. Шлюбні відносини між сторонами припинені з березнеч 2026 через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя, що поступово призвело до втрати почуття кохання та взаємоповаги.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області 15.05.2026 місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із відповіді №2789510 від 26.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання позивачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час розгляду справи позивачка повідомила, що вона фактично проживає у м.Дананг Соціалістичної республіки В`єтнам, а відповідач - у Канаді.
Частиною 1 статті 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Однак, належних докази, які б свідчили про те, що сторони проживають за межами України (тимчасової реєстрації, набуття соціального статусу тощо) у справі відсутні. Верховний Суд в ухвалах, зокрема від 05 квітня 2024 року у справі №638/16989/23 та від 05 лютого 2026 року у справі № 605/121/25, вказав, що тимчасове перебування громадян України за межами України не є підставою для визначення підсудності судових справ за їх участю Верховним Судом.
Отже ухвалою від 26.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки для подачі заяв по суті.
Ухвалою від 24.06.2026 розгляд справи відкладений через неявку відповідача.
В судове засідання позивачка не прибула, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, заперечень проти заочного розгляду справи не вказала.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов та докази на спростування доводів позивача відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.
Ухвалою суду від 18.08.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
20.02.2021 Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ), між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис №260. Спільних дітей у сторін немає.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 1 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст.110 СК України).
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
З огляду на матеріали справи сторони у справі є подружжям. Однак позивачка наполягає на розірванні шлюбу.
З огляду на норми сімейного законодавства шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, припиняється внаслідок його розірвання Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Викладене вище, позиція позивача свідчить про те, що шлюб між сторонами носить формальний характер, суперечить правам та інтересам позивача. Отже, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст. 51 Конституції України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Шлюб, зареєстрований 20.02.2021 Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ), між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №260, розірвати.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.А.Медведєва