Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю
17 серпня 2026 року Справа № 520/24996/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., дослідивши в приміщенні суду у м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 - Приходька А.А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 по справі №520/24996/25 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під, 1 пов., ЄДРПОУ 14099344) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, подана в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати у п`ятиденний строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №520/24996/25, із підтверджуючими доказами.
Свою заяву обґрунтовує тим, що з листа відповідача, який надійшов на відповідь на адвокатський запит щодо виконання рішення суду, вбачається, що у травні 2026 року рішення суду виконано. Проте, відповідно до банківської виписки позивача про виплачену пенсію, сума виплаченої не становить суму пенсії пенсії перераховану на виконання рішення суду.
Суд вирішує питання про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану представником позивача заяви та пояснення відповідача, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №520/24996/25 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2025 №963410139694 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та Закону України № 889-УІІІ від 10.12.2015.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час роботи на посадах в органах державної податкової служби України з 02.07.1990 р. по 31.07.2025 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) від 27.08.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 по справі № 520/24996/25 залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 р., Ромашов проти України від 27.07.2004 р., Шаренок проти України від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Зі змісту заяви про встановлення судового контроль вбачається, що позивач не згоден із розміром пенсійних виплат, здійснених відповідачем після виконання рішення суду від 28.01.2026 у справі №520/24996/25.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.05.2026 №2000-0306-8/79697 судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі 520/24996/25 нараховано доплату за період з 27.08.2025 по 31.05.2026 в загальній сумі 121571,80 грн., в тому числі за минулий період в сумі 105748,42 грн. та за поточний період в сумі 15823,38 грн. з урахуванням раніше виплачених сум. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням проводиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перераховних) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перераховних) на виконання судових рішень».
Суд звертає увагу, що обов`язковість судового рішення, передбачена ст. 129-1 Конституції України, поширюється не лише на його резолютивну частину, а й на висновки суду, викладені у мотивувальній частині, яка встановлює обов`язковість судового рішення до виконання.
Зі змісту мотивувальної частини рішення від 14.10.2025 вбачається, що судом в ході розгляду даної справи надавалась правова оцінка рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2025 №963410139694, яким не зараховано до стажу державної служби час роботи на посадах в органах державної податкової служби України з 02.07.1990 р. по 31.07.2025 та відмовлено у переведені на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу».
В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача час роботи на посадах в органах державної податкової служби України з 02.07.1990 р. по 31.07.2025 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.
Натомість, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №520/24996/25 не надавалась правова оцінка щодо застосування пенсійним органом постанови КМУ від 14.07.2025 №821 та не встановлювався розмір пенсійного забезпечення, який належить позивачу для виплати.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.
Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.
При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.
У зв`язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 256, 370, 382 КАСУ, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника представника ОСОБА_1 - Приходька А.А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 по справі №520/24996/25 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під, 1 пов., ЄДРПОУ 14099344) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Текст ухвали виготовлено та підписано 17.08.2026 р.
Суддя Супрун Ю.О.