У Х В А Л А
м. Вінниця
17 серпня 2026 р. Справа № 120/9158/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву про зупинення провадження в справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
У позові позивач, просить, зокрема, визнати протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 04.03.2021 по 01.05.2026 роки, з визначенням березня 2018 року як базового місяця.
Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі.
20.07.2026 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/401/26.
Визначаючись із тим, чи наявні підстави для зупинення провадження в адміністративній справі, суд зважає на таке.
Судом встановлено, що предмет спору у цій адміністративній справі та предмет спору у справі № 240/401/26 є різними.
Так, предметом спору у цій справі є правомірність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування (неповного нарахування) та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.03.2021 по 01.05.2026 із визначенням березня 2018 року базовим місяцем, а також обов`язок відповідача здійснити відповідне нарахування та виплату індексації.
Натомість, як убачається з доводів відповідача, предметом спору у справі № 240/401/26 є питання щодо перерахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із застосуванням відповідного показника прожиткового мінімуму.
Отже, зазначені адміністративні справи не є тотожними за предметом спору. У них вирішуються різні за своїм змістом питання: у цій справі - питання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця для її обчислення, тоді як у справі № 240/401/26 - питання визначення розміру грошового забезпечення шляхом його перерахунку із застосуванням положень постанови № 704.
Саме по собі те, що при вирішенні обох спорів можуть застосовуватися окремі нормативно-правові акти у сфері грошового забезпечення військовослужбовців, не свідчить про тотожність предметів спору та не створює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.
Більше того, відповідачем не наведено конкретних обставин, які підлягають встановленню у справі № 240/401/26 та без встановлення яких суд був би позбавлений можливості розглянути вимоги позивача у цій справі. Відповідач фактично посилається лише на можливе формування Верховним Судом правової позиції з окремого питання, що саме по собі не є підставою для зупинення провадження.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України обов`язковою умовою для зупинення провадження є саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Наявність такої обставини відповідачем не доведена.
Посилання відповідача на те, що справа № 240/401/26 передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, не змінює наведеного висновку, оскільки сама по собі передача іншої справи на розгляд Об`єднаної палати не означає, що розгляд цієї справи є неможливим.
При цьому пункт 5 частини другої статті 236 КАС України передбачає право суду зупинити провадження у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах. Однак у даному випадку відповідач не довів подібності правовідносин у розумінні цієї норми, оскільки предмети спору у справах №120/9158/26 та № 240/401/26 є різними, а правове питання, яке підлягає вирішенню у цій справі, не є предметом розгляду у справі № 240/401/26.
Таким чином, відсутні правові та фактичні підстави вважати, що результат розгляду справи № 240/401/26 визначатиме можливість або неможливість вирішення спору у цій справі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження ґрунтується на припущенні про можливе значення майбутнього судового рішення в іншій справі, однак не підтверджує наявності передбачених статтею 236 КАС України підстав для зупинення провадження.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 236, 248, 256 КАС України, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.