ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
17 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/3004/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій та рішення вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у даній справі, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 21.09.2024 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).
Окремою ухвалою суду від 29.01.2026 у справі ГУ ПФУ у Волинській області зобов`язано вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 в адміністративній справі №140/3004/25 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2026 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1901 №796-ХІІ, в розмірі 50 відсотків від 10 мінімальних пенсій за віком із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
Пояснення від 20.02.2026 відповідач повідомив суд про здійснення нарахування та виплату позивачці пенсії по інвалідності в розмірі 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму - 2595 грн
05.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області, допущену під час виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 в справі №140/3004/25 щодо невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1901 №796-ХІІ, в розмірі 50 відсотків від 10 мінімальних пенсій за віком; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
В обгрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії за період з 21.09.2024 та розраховано таку складову пенсії як «розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. збитків» із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом станом на 01 січня календарного року виплати пенсії. Однак на картковий рахунок позивача у липні зараховано 8646,89 грн (розмір пенсії до рішення суду).
Такі дії ГУ ПФУ у Волинській області обгрунтовує нормами Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Порядком КМУ від 14.07.2025 №821.
Заявник наголошує, що Порядок № 821 є підзаконним актом і не може звужувати чи змінювати права громадян, які встановлені законами вищої юридичної сили та Конституцією України.
Вказує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2026, Постанову КМУ від 14.07.2025 №821 визнано протиправною та нечинною.
Відтак стверджує, що дії ГУ ПФУ у Волинській області прямо порушують статтю 129-1 Конституції України та статтю 370 Кодексу адміністративного судочинства України, які декларують обов`язковість виконання судового рішення у повному обсязі.
Відповідач пояснень з приводу поданої заяви не подав.
За правилами частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Стаття 382 КАС України передбачає один із процесуальних механізмів судового контролю за виконанням судового рішення - за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Стаття 383 КАС України передбачає спеціальний механізм судового контролю, надаючи позивачу, на користь якого ухвалено рішення суду, право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням. Цей механізм спрямований на забезпечення ефективного виконання судових рішень і є оперативним способом захисту прав, вже підтверджених судом.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25 (адміністративне провадження №К/990/6643/26), судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями статей 382, 383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень допускає бездіяльність, приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони фактично пов`язані з виконанням попередніх судових рішень), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.
Існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.
Застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж якщо після формального виконання судового рішення, тобто, в даному випадку, здійснення перерахунку пенсії, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові (пункт 47 постанови Верховного суду від 30.04.2026 у справі №340/7985/25).
Суд наголошує, що предметом спору в справі №140/3004/25, відносно якого судом ухвалено рішення від 09.05.2025, було незастосування відповідачем до пенсії позивача приписів статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.
У свою чергу, правомірність виплати позивачу пенсії в порядку, встановленому Постановою №821, з огляду на момент прийняття такого підзаконного нормативно-правового акту, не була та не могла бути предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №140/3004/25.
Суд звертає увагу заявника, що оскарження правильності застосування пенсійним органом Порядку №821 та законності дій, вчинених на виконання названого Порядку, становить самостійний публічно-правовий спір, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, та виходить за межі інституту судового контролю в порядку ст. 382, 383 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для постановлення у цій справі окремої ухвали в порядку статті 383 КАС України.
Позивач не позбавлений права звернутися до суду із окремим позовом про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо застосування при виплаті пенсії положень постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.
Як зазначив Верховний Суд у згадуваній вище постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, подання такого позову не буде вважатися вимогою про зобов`язання органу Пенсійного фонду України повторно виконати прийняте судове рішення, а фактично є вимогою про виплату пенсії у повному розмірі, тобто без застосування постанови КМУ №821.
Керуючись статтями 167, 248, 249, 383 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та рішення вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н. В. Стецик