Ухвала № 139055475 у справі № 160/18642/26 від 18.08.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 серпня 2026 року Справа 160/18642/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 липня 2026 року відкрив провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16 липня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки саме визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Розглянув клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для про залишення позову без розгляду у справі № 160/18642/26, виходячи з таких міркувань.

Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, положеннями ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Наказом МВС від 20.07.2018 № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (надалі - Інструкція).

Розділ ХХХІ Інструкції присвячено грошовим атестатам.

Вагомі та ключові відомості даних спірних правовідносин щодо застосування відповідачем неналежного механізму під час обрахунку грошового забезпечення позивача, а саме, зазначення того, який саме прожитковий мінімум застосовано відповідачем та який тарифний розряд та який тарифний коефіцієнт належні позивачу, грошовий атестат не містить та не може містити в силу розділу ХХХІ Інструкції.

Отже, грошовий атестат самостійно не є повідомленням про нараховані та сплачені позивачу суми при звільненні у правовідносинах, з приводу яких ініційовано вказане судове провадження - застосування відповідачем неналежного механізму під час обрахунку грошового забезпечення, оскільки, за відсутності у ньому відомостей щодо того який саме прожитковий мінімум застосовано відповідачем та який тарифний розряд та який тарифний коефіцієнт належні позивачу, числові показники грошового забезпечення, зазначені у ньому є неможливо перевірити на відповідність первинній редакції п.4 ПКМУ 704.

Про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.

Верховний Суд Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 03.07.2026 року у справі № 240/16363/25 зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що при звільненні позивача військовою частиною виконано обов`язок по врученню позивачу грошового атестату. Тому відсутні підстави стверджувати, що відлік строку звернення позивача до суду у цій справі розпочався -25.08.2025.

Відповідач до суду доказів отримання позивачем грошового атестату 25.08.2025 року, не надав.

Позивач зазначає, що зі змісту відповіді від 18.05.2026 № 1542/6525 видно, що відповідач не заперечує факт застосування прожиткового мінімуму при нарахуванні грошового забезпечення у розмірі 1762 грн. Тобто саме з цієї відповіді позивач отримав відповідні дані про порушення його прав та інтересів в частині неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення.

Суд встановив, що між датою названого листа відповідача від 18.05.2026 року та датою звернення до суду з позовом (01.07.2026 року) трьохмісячний строк, передбачений ч.2 ст.233 КЗпП, не минув.

На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/18642/26.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, питання вирішено після повернення судді з відпустки - 18.08.2026 року.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/18642/26- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев