ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 серпня 2026 року Справа №160/19032/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Дніпропетровської обласної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення по справі №160/19032/25 за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кутеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної військової адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, туризму національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №160/19032/25 задоволено позов керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кутеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, управління культури, туризму національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, яка полягає у невжитті заходів щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХМП століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.
Зобов`язано Дніпропетровську обласну державну (військову) адміністрацію вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХУП століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року набрало законної сили 14.04.2026 року.
12.08.2026 до суду надійшла заява Дніпропетровської обласної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення у справі №160/19032/25, в якій позивач просить суд роз`яснити:
1) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 160/19032/25 в частині покладеного на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію обов`язку "вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХУП століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області" та зазначити, які саме дії має вчинити облдержадміністрація для реєстрації вказаного об`єкта культурної спадщини;
2) чи є вказане рішення суду в частині зобов`язання облдержадміністрації вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХУП століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області, підставою для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
3) за умови відсутності визначеного чинним законодавством суб`єкта права державної власності на об`єкти культурної спадщини, чи є висновки суду в мотивувальній частині рішення про зобов`язання "вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХУП століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області" підставою для реєстрації вказаних об`єктів за облдержадміністрацією без правовстановлюючих документів (титулів) та рішень судів про визнання права власності на вказані об`єкти культурної спадщини;
4) чи може облдержадміністрація як орган державної влади, який діє в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами (стаття 19 Конституції України), вчиняти дії щодо реєстрації права власності на об`єкти культурної спадщини за відсутності встановленого законодавством порядку, яким держава в особі повноважних органів надала (делегувала) таке право за відсутності спеціального закону чи порядку;
5) які дії та яким чином може вчиняти облдержадміністрація за умови приналежності земельних ділянок під церквами до іншої форми та сфери власності, які не передані в державну власність та не сформовані.
13.08.2026 року також було подано заяву про доповнення поданої заяви, якою заявник також просить надати роз`яснення рішення суду з наступних питань:
1. Чи покладено резолютивною частиною рішення на відповідача обов`язок здійснити державну реєстрацію права власності в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та на підставі якого документа така реєстрація має бути проведена з урахуванням встановленої рішенням відсутності правовстановлюючих документів і того, що право власності рішенням не визнавалося.
2. Чи виникає у відповідача обов`язок реєстрації права державної власності та за яких умов його невчинення може вважатися протиправною бездіяльністю з урахуванням того, що право виникло до 1 січня 2013 року і є дійсним незалежно від державної реєстрації, а реєстрація раніше виниклих прав здійснюється за заявою правоволодільця.
3. Як співвідносяться право державної власності на об`єкт, комунальний правовий режим земельної ділянки та право користування нею (стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України), і чи не вирішено рішенням питання про права землекористувача, який не був учасником справи.
4. Чи охоплює покладений рішенням обов`язок вчинення відповідачем дій, які не віднесені законом до його повноважень, зокрема з виготовлення технічної та облікової документації, визначення суб`єкта права державної власності та балансоутримувача, формування правовстановлюючого документа, чи обмежується він вчиненням дій, що належать до компетенції відповідача .
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відтак, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності й викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз`яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Водночас, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз`яснення.
Норма ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному та правильному виконанню.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
З приводу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №160/19032/25 суд зазначає, що справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, питання щодо приналежності до відповідної форми власності земельної ділянки під церквою не досліджувалось судом при винесенні рішення та резолютивна частина рішення містить чіткий зміст зобов`язального характеру із зазначенням суб`єкта щодо якого покладено зобов`язання та визначення характеру дій, що необхідно вчинити.
Отже, підстави, визначені приписами ч. 2 ст. 254 КАС України для роз`яснення ухвали суду відсутні, у зв`язку із чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення по справі №160/19032/25 за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кутеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної військової адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, туризму національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна