ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/23771/25
категорія 102090000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) від 04.10.2025 №02.2/84973/25-Вн про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу;
- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) надати дозвіл ОСОБА_1 на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу в межах Вараського та Сарненського районів Рівненської області за зверненням від 22.09.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 22.07.2025 перебуває на посаді начальника Північного міжрайонного управління водного господарства і його робота пов`язана із виїздами на об`єкти, які знаходяться у межах прикордонної смуги Вараськоrо та Сарненського районів Рівненської області. Тому для безперешкодного виконання функціональних обов`язків начальнику управління необхідно отримати дозвіл від Державної прикордонної служби України. Водночас, відповідач безпідставно відмовив у наданні такого дозволу, не навівши обґрунтування такого рішення. Також звертає увагу, що відповідачем не дотримано строку розгляду вказаного звернення.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. Вказує, що звернення ОСОБА_1 було подано від імені юридичної особи - Північного міжрайонного управління водного господарства, проте всупереч п.41 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147, не було конкретизовано коли та де саме він має перебувати у прикордонній смузі, до звернення не було надано жодних підтверджуючих документів. Вказує, що строк розгляду звернення з урахуванням вихідних днів було дотримано.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
22.09.2025 року начальник Північного міжрайонного управління водного господарства Новик Олександр Алікович подав до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) звернення №891 на отримання дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу в межах Вараського та Сарненського районів Рівненської області задля виконання своїх функціональних обов`язків.
Рішенням НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) від 04.10.2025 №02.2/84973/25-Вн відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу на підставі п.4 ч.5 ст.24 Закону України «Про державний кордон України».
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст.2 КАС України, суд виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний кордон України» №1777-XII від 04.11.1991 (далі - Закон №1777-XII) охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а в підводному та повітряному просторі - Збройними Силами України спільно з Державною прикордонною службою України, відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Згідно із ст.22 Закону №1777-XII з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Статтею 23 Закону №1777-XII передбачено, що у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Відповідно до ст.24 Закону №1777-XII дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу надає і здійснює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку відповідний орган Державної прикордонної служби України.
Дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск у прикордонну смугу надається на безоплатній основі протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення, в якому зазначаються:
1) прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, громадянство (підданство) особи, яка перебуватиме у межах прикордонної смуги, реквізити документа, що посвідчує її особу, місце проживання (місце перебування), засоби зв`язку;
2) вид дозволу (на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск) та строк дії дозволу (для дозволів на в`їзд і провадження робіт);
3) мета та правові підстави для отримання дозволу.
Дозвіл на проживання жителів місцевостей, розташованих у межах прикордонної смуги, надається безстроково.
Дозвіл на перебування працівників підприємств, установ, організацій, розташованих у межах прикордонної смуги, надається на один рік.
У наданні дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск у прикордонну смугу відмовляється, а наданий дозвіл визнається недійсним:
1) якщо при зверненні про надання дозволу подано завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
2) якщо особа протягом одного року до дня подання звернення притягалася до відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, контрабанду або порушення митних правил, пов`язаних з переміщенням товарів або транспортних засобів поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю;
3) якщо особі заборонено в`їзд в Україну чи в іноземця або особи без громадянства відсутні законні підстави для перебування в Україні;
4) в інтересах забезпечення національної безпеки України, охорони громадського порядку, боротьби з організованою злочинністю, злочинною спільнотою або злочинною організацією чи поширенням злочинного впливу;
5) в інтересах забезпечення охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;
6) якщо особа понад 90 днів відсутня за визначеним місцем проживання або змінила його;
7) у разі звільнення з підприємства, установи, організації особи, якій надано дозвіл на перебування як їх працівнику;
8) за зверненням особи, якій надається дозвіл.
Особа, якій відмовлено у наданні дозволу, має право оскаржити рішення протягом 10 робочих днів з дня його прийняття до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.
За необхідності відповідні органи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в`їзд, перебування і провадження робіт у прикордонній смузі.
Відповідно до Закону України "Про державний кордон України" Кабінет Міністрів України Постановою від 27 липня 1998 р. №1147 затвердив Положення про прикордонний режим (далі - Положення).
Відповідно до п.40 Положення з метою отримання дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу особа має право звернутися до відповідного органу Державної прикордонної служби із зазначенням у зверненні інформації, визначеної в частині другій статті 24 Закону України "Про державний кордон України".
Пунктом 41 Положення передбачено, що звернення про надання/визнання недійсним дозволу подається в паперовій формі з використанням засобів поштового зв`язку або передається особою до відповідного органу Державної прикордонної служби особисто чи через уповноважену згідно із законодавством особу. Письмове звернення в електронній формі надсилається з використанням Інтернету на електронну адресу відповідного органу Державної прикордонної служби. Заявник або уповноважена відповідно до законодавства особа підписує письмове звернення про надання/визнання недійсним дозволу власноручно або накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
Звернення оформлюється з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян".
До звернення про надання/визнання недійсним дозволу додаються:
для громадян України - копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також повноваження на подання звернення - у разі подання звернення законним представником або уповноваженою особою;
для іноземців та осіб без громадянства - копії документів, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства та підтверджують законність перебування на території України, а також повноваження на подання звернення - у разі подання звернення законним представником або уповноваженою особою;
для юридичних осіб - копії документів, що містять інформацію про найменування юридичної особи, місцезнаходження (місце реєстрації), вид та місце (із зазначенням географічних координат) провадження робіт, стосовно яких здійснюється запит, перелік фізичних осіб із зазначенням їх паспортних даних та транспортних засобів із зазначенням державних номерних знаків, що залучатимуться до провадження таких робіт;
для фізичних осіб - підприємців - копії документів, що посвідчують особу;
копії документів, що підтверджують мету і строки перебування у прикордонній смузі;
копії документів, що підтверджують законність провадження робіт.
Відомості, зазначені в абзацах четвертому-сьомому цього пункту, можуть бути отримані уповноваженими особами Державної прикордонної служби шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади в установленому законодавством порядку (у разі наявності технічної можливості) та/або з використанням можливості власного доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно із п.42 Положення орган Державної прикордонної служби не пізніше десяти робочих днів з дня надходження звернення про надання/визнання недійсним дозволу та документів, що додаються до нього, приймає рішення про надання дозволу, про відмову в наданні дозволу або про визнання наданого дозволу недійсним.
Форма рішення про надання/відмову в наданні або визнання дозволу недійсним встановлюється МВС.
Відповідно до п.43 Положення про прийняте рішення орган Державної прикордонної служби не пізніше наступного робочого дня повідомляє заявника з використанням офіційного каналу зв`язку, зазначеного у зверненні про надання/визнання недійсним дозволу.
Як зазначалось, оспорюваним рішенням відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу на підставі п.4 ч.5 ст.24 Закону України «Про державний кордон України».
У відзиві на позов відповідач вказує, що з травня 2024 року на ділянці його відповідальності відбулась активізація протиправної діяльності щодо незаконного перетину кордону військовозобов`язаними громадянами України, до республіки білорусь, з метою ухилення від мобілізації та військової служби, а також працевлаштування в країнах Європейського Союзу. Враховуючи оперативну обстановку на державному кордоні та всебічно зібрану оперативну інформацію, в інтересах забезпечення національної безпеки України, охорони громадського порядку, боротьби з організованою злочинністю, злочинною спільнотою чи поширенням злочинного впливу було відмовлено позивачу у наданні вищевказаного дозволу.
Суд враховує, що позивач є начальником Північного міжрайонного управління водного господарства й своє звернення від 22.09.2025 обґрунтовував необхідністю виконання покладених на нього обов`язків, зокрема щодо виїзду на об`єкти, які знаходяться в межах прикордонної смуги Вараського та Сарненського районів.
Відповідно до Положення про Північне міжрайонне управління водного господарства, затвердженого Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 13.03.2024 № 127 управління у межах своїх повноважень забезпечує на території Рівненської області вирішення питань щодо гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських меліоративних систем.
Керівництво діяльністю здійснює начальник Управління, який, серед іншого: очолює Управління; діє без довіреності від імені Управління, представляє його в установах, організаціях та підприємствах; самостійно вирішує питання діяльності Управління, за винятком питань, віднесених законодавством і цим Положенням до компетенції Держрибагентства.
При цьому, Північне МУВГ згідно із Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм №248 від 25.03.2025 є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, як таке, що відповідає критеріям, зазначеним у пункті 8 порядку та Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76, та Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07 лютого 2025 року № 738.
Отже, начальник Північного міжрайонного управління водного господарства в силу покладених на нього обов`язків в частині вирішення питань щодо гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських меліоративних систем, які знаходяться в межах прикордонної смуги Вараського та Сарненського районів має потребу щодо перебування в межах прикордонної смуги.
Як видно із поданого звернення, ОСОБА_1 навів відповідні обґрунтування щодо необхідності отримання дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу. При цьому, вказав усі необхідні відомості, передбачені ст.24 Закону України «Про державний кордон України» та надав документи на їх підтвердження.
Водночас, відмовляючи у наданні такого дозволу на підставі п.4 ч.5 ст.24 Закону України «Про державний кордон України» та обґрунтовуючи свою позицію у відзиві на адміністративний позов, відповідач не вказав яким чином виконання покладених на позивача обов`язків може зашкодити інтересам національної безпеки України, охороні громадського порядку, боротьбі з організованою злочинністю, злочинною спільнотою або злочинною організацією, тобто не довів наявність підстав, передбачених вказаною нормою.
Враховуючи наведене, рішення НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) від 04.10.2025 №02.2/84973/25-Вн про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
При обранні належного способу захисту порушеного права суд враховує наступне.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Відповідач вже реалізував свої дискреційні повноваження шляхом прийняття оспорюваного рішення, яке визнано судом протиправним та скасовано.
При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що позивачем дотримано усіх умов для позитивного вирішення порушеного у зверненні питання.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу в межах Вараського та Сарненського районів Рівненської області за зверненням від 22.09.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) від 04.10.2025 №02.2/84973/25-Вн про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу.
Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) надати дозвіл ОСОБА_1 на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуску у прикордонну смугу в межах Вараського та Сарненського районів Рівненської області за зверненням від 22.09.2025 року.
Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 17 серпня 2026 р.
17.08.26