Справа № 420/521/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянув у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військової частини НОМЕР_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
І. Суть спору.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 та у період з 09.11.2022 по 08.01.2023 перебував у відрядженні до об`єднаного командного пункту оперативно-стратегічного угруповання військ ( АДРЕСА_1 ), де у складі 3 окремого радіолокаційного взводу Військової частини НОМЕР_1 виконував бойові завдання у районах ведення бойових дій. На підтвердження безпосередньої участі позивач посилається на витяг із журналу службово-бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу Військової частини НОМЕР_1 (від 07.11.2022, інв. № 371/2/35дск), посвідчення про відрядження від 07.11.2022 № 371/8/1582, посвідчення учасника бойових дій, а також на наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 № 1, яким м. Часів Яр Донецької області визначено районом ведення воєнних (бойових) дій у період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Позивач зазначає, що за суміжний період того самого відрядження (з 09.11.2022 по 30.11.2022) йому виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, тоді як за грудень 2022 року винагороду не нараховано та не виплачено у зв`язку з неотриманням довідки про безпосередню участь. Позивач вважає, що недотримання органами військового управління порядку обміну документами та невидача такої довідки не залежать від його волі та не можуть позбавляти його права на винагороду, а безпосередня участь підтверджується наявними доказами. Просить позов задовольнити.
(б) Позиція відповідачів.
Військова частина НОМЕР_2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях здійснюється на підставі бойового наказу (розпорядження), журналу бойових дій, рапорту командира підрозділу, а щодо відряджених військовослужбовців - на підставі довідки командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець (за формою додатка № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298). Відповідач зазначає, що з боку Командування об`єднаних сил та Командування ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » довідку про безпосередню участь позивача за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 не видано, а тому підстав для включення позивача до наказу про виплату винагороди за цей період не було. Водночас відповідач підтверджує, що за період з 09.11.2022 по 30.11.2022 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень на підставі довідки ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.12.2022 № ОСУВХортиця/8/3110. Просить у задоволенні позову відмовити.
(в) Позиція третьої особи.
Третя особа - Військова частина НОМЕР_3 - у поясненнях зазначає, що позивач до Військової частини НОМЕР_3 не відряджався та військову службу в ній не проходив, а перебував в оперативному підпорядкуванні оперативно-стратегічного угруповання військ, у зв`язку з чим вважає своє залучення до участі у справі необґрунтованим, оскільки рішення у справі на її права та обов`язки не впливає.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
IV. Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває у підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 та на фінансовому забезпеченні якої знаходився позивач.
Посвідченням про відрядження від 07.11.2022 № 371/8/1582 підтверджується, що позивач 09.11.2022 прибув до об`єднаного командного пункту оперативно-стратегічного угруповання військ ( АДРЕСА_1 ) та вибув з нього 08.01.2023.
Відповідно до витягу із журналу службово-бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу Військової частини НОМЕР_1 (від 07.11.2022, інв. № 371/2/35дск) у період відрядження особовий склад взводу виконував бойові завдання у районах ведення бойових дій із виявлення повітряних цілей противника, викриття ознак підготовки повітряного противника до нападу, підтримання в постійній готовності до використання мобільних вогневих груп.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 № 1 про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій м. Часів Яр Донецької області визначено районом ведення воєнних (бойових) дій у період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.
За період з 09.11.2022 по 30.11.2022, який охоплюється тим самим відрядженням, позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень на підставі довідки ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.12.2022 № ОСУВХортиця/8/3110, що відповідачем не заперечується.
За період з 01.12.2022 по 31.12.2022 додаткову грошову винагороду позивачу не нараховано та не виплачено. Із листування сторін (листи Військової частини НОМЕР_2 від 12.04.2025, від 16.05.2025, лист кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.10.2025) вбачається, що підставою невиплати стала відсутність окремої довідки про безпосередню участь позивача у бойових діях за грудень 2022 року.
V. Джерела права та висновки суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (частина друга статті 1-2 цього Закону).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який діє станом на час розгляду справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 постанови № 168 визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання зазначеного пункту 25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення № 248/1298, доведене телеграмою № 248/1298, згідно з яким документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки, або бойове донесення, або постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Райони ведення бойових дій та склад угруповань військ (сил) визначаються рішеннями (наказами) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить із того, що для виникнення права на додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі необхідна сукупність умов: проходження військової служби у Збройних Силах у період дії воєнного стану; безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Судом встановлено, що позивач у період з 09.11.2022 по 08.01.2023 безперервно перебував у відрядженні у м. Часів Яр Донецької області, яке наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 № 1 визначено районом ведення воєнних (бойових) дій саме у період з 01.12.2022 по 31.12.2022. Безпосередня участь позивача у виконанні бойових завдань у цей період підтверджується витягом із журналу службово-бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу Військової частини НОМЕР_1 . Крім того, за суміжний період того самого відрядження (з 09.11.2022 по 30.11.2022) позивачу вже нараховано та виплачено додаткову винагороду у збільшеному розмірі, що додатково підтверджує безперервність його перебування у районі бойових дій та участі у відповідних заходах, а переривання виплати за грудень 2022 року зумовлене виключно неотриманням окремої довідки.
Суд враховує, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця здійснюється на підставі комплексу документів, а їх перелік допускає альтернативність і не зведений виключно до наявності їх повної сукупності; довідка командира військової частини не є єдиним допустимим доказом такої участі. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 360/1015/23, від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23.
Недотримання органами військового управління порядку обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях, невидача чи несвоєчасна видача відповідних довідок, складення яких не залежить від волі військовослужбовця, не можуть мати негативних наслідків для нього та не свідчать про відсутність у нього права на додаткову винагороду (постанови Верховного Суду від 28 червня 2024 року у справі № 200/619/23, від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23). Держава не може відмовляти особі у здійсненні виплат за наявності чинної норми, що їх передбачає, та відповідності особи встановленим умовам (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 824/166/15-а).
За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачі належними та допустимими доказами не спростували факт безпосередньої участі позивача у бойових діях (заходах) у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та не довели правомірності невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди за цей період.
До подібних висновків у подібних правовідносинах (щодо виплати додаткової винагороди за постановою № 168 військовослужбовцю радіолокаційного підрозділу за наявності витягу з журналу бойових дій) дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 420/9235/23.
За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 є протиправною, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебував позивач, нарахувати та виплатити відповідну винагороду.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України (щодо тримісячного строку звернення до суду про стягнення належних працівникові виплат) визнано неконституційною; крім того, перебування позивача на військовій службі в умовах дії воєнного стану є поважною причиною, а тому підстав для висновку про пропуск строку звернення до суду немає.
VI. Судові витрати.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1 та 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». З огляду на задоволення позову та відсутність понесених сторонами судових витрат, що підлягають розподілу, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 ) збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО