ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 300/1199/26
10 серпня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 січня 2026 року Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг з заявою та доданими документами з питань надання відстрочки від призову під час мобілізації. Комісією в межах повноважень розглянуто заяву та підтвердні документи та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову. Позивач був поінформований про вказане рішення комісії через інформаційний портал "Дія" повідомленням №2026[телефон приховано]. Підставою для відмови стала відсутність доданих документів - довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дружини та довідки ЛКК.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним та просив скасувати його.
Ухвалою суду від 10.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 17.04.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Подані позивачем на розгляд Комісії документи не відповідають вимогам постанови №560, що і стало підставою для ухвалення рішення про відмову Позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
За таких обставин, Комісія з питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , не мають визначених законом підстав для прийняття рішення щодо надання Позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
На підставі викладеного представник відповідачів просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 10.06.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
14.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через ЦНАП Виконавчого комітету Тлумацької міської ради було подано пакет документів, адресований до ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою розгляду питання про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІ, а саме: не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Так, 22.11.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був укладений шлюб, який зареєстрований Івано-Франківським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що був зроблений відповідний актовий запис за № 2712 і видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Дружина позивача є особою з числа осіб з інвалідністю III групи (загальне захворювання, без переогляду, довічно) та у неї відсутній один з парних органів. Вказане підтверджується рядом медичних виписок та документів, які були долучені працівнику ЦНАП.
Окрім того, згідно із анамнезу життя дружини позивача (закріпленому у виписних епікризах та виписках з історії хвороби, а також медичних дослідженнях, які також долучались до заяви в ЦНАП), його дружина ОСОБА_2 має основний діагноз: подвоєння єдиної правої нирки; єдина вроджена функціонуюча права нирка.
Вказане зафіксоване, в т.ч., і У комп`ютерній томографії від 21.07.2023 року, консультації уролога від 15.08.2023 року, виписному епікризі від 04.08.2023 року, індивідуальній програмі реабілітації інваліда, які також долучались до заяви в ЦНАП.
Водночас, за результатом розгляду заяви, 28.01.2026 року через додаток «ДІЯ» позивачем отримано повідомлення про відмову в наданні відстрочки через відсутність: довідки ЛКК; ідентифікаційного коду дружини.
Не погодившись із рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 (Бучач), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (Закон №2232-XII).
Відповідно до частин 1, 3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон 3543-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
За правилами частини 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56 і 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку №560 установлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В статті 23 Закону № 3543-XII наведені підстави надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що обов`язковою умовою для надання відстрочки від призову має бути наявність обставин, обумовлених положеннями п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, а саме:
- дружина з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів,
- або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
В першій підставі визначено, що інвалідність дружини/чоловіка III групи обов`язково повинна бути встановлена внаслідок саме онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів.
Згідно другої підстави, яка є самостійною, інвалідність дружини/чоловіка ІІІ групи може бути встановлена внаслідок інших захворювань, не визначених у першій підставі, однак обов`язково умовою є те, що така особа повинна мати одне із таких супутніх захворювань: онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, мотивуючи таку наявністю у дружини із ІІІ групою інвалідності загального захворювання.
Повідомленням №20260114-287883 від 22.01.2026 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із покликанням на те, що відсутня довідка ЛКК та відсутній ідентифікаційний код дружини.
Суд не погоджується із таким твердженням відповідача, оскільки позивач мотивував свою заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації другою частиною пункту 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, яка не вимагає встановлення інвалідності ІІІ групи внаслідок конкретного захворювання, а передбачає необхідність наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи (в тому числі, інвалідності внаслідок загального захворювання).
Також законодавство України не містить вичерпного переліку парних органів, а тому застосовується медико-біологічний підхід.
Однак, єдина функціонуюча нирка відноситься до групи інвалідності III, зазначені у «Переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №10 від 21.01.2015 року.
Як уже було зазначено, дружина позивача ОСОБА_2 є особою з числа осіб з інвалідністю ПІ групи довічно без переогляду. Тобто, вимога Комісії з розгляду його заяви про надання висновку ЛКК є незаконною. Що стосується відмови у наданні відстрочки від призову на підставі відсутності ідентифікаційного коду дружини, то суд зазначає наступне.
Так, оригінал картки платника податків ОСОБА_2 за РНОКПП НОМЕР_2 надавався працівнику ЦНАП, про що зазначено в описі вхідного пакету документів. Окрім того, позивачем був наданий оригінал паспорту (іф-карта) з додатком (витяг з реєстру територіальної громади) щодо його дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-ХІ від 26.06.1992 року, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Зворот паспортної картки містить РНОКПП його власника, зокрема, такі відомості наявні і в паспорті його дружини, ОСОБА_2 . Відомості щодо РНОКПІП ОСОБА_2 також наявні і у витягу з реєстру територіальної громади № 2025/019064817. Окрім того, номер пенсійного посвідчення і РНОКПП особи з інвалідністю- ОСОБА_2 .
Однак, найвагомішим аргументом незаконності рішення Комісії є те, що документ «довідка РНОКПП ОСОБА_2 » долучалась позивачем у ЦНАП 14.01.2026 року, про що зазначено в описі вхідного пакету документів.
Отже, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Також позивач просить зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З цього приводу суд зауважує, що додаток 5 до Порядку №560 передбачає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 12 Додатку 5 Порядку №560 установлено, що особи, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації подають такі документи:
- свідоцтво про шлюб;
- один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем до заяви було подано копії свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП та паспорту ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, що підтверджує наявність у ОСОБА_2 третьої групи інвалідності (загальне захворювання, довічно без переогляду).
Разом з тим, як вже зазначалось вище, відповідач передчасно дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на отримання відстрочки від призову на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, у зв`язку з чим не здійснив належної перевірки та оцінки наданих позивачем документів, яким позивач обґрунтовує наявність у дружини як особи з ІІІ групою інвалідності.
Прийняття судом рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації без з`ясування уповноваженим органом усіх обставин та наявності відповідних умов є передчасним, необґрунтованим і може призвести до прийняття безпідставного рішення.
Отже, з метою належного захисту порушеного права ОСОБА_1 слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати ІНФОРМАЦІЯ_7 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, оформлене повідомленням №20260114-287883 від 22.01.2026.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ).
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.