ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в ухваленні додаткового рішення
Справа № 500/1931/26
17 серпня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті з 01 березня 2026 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок і виплату з 01 березня 2026 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
Від позивача надійшла заява, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення, щодо позовних вимог 2, 3, зазначених в позовній заяві:
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо застосування встановлених постановою Кабінету з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті моєї пенсії.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату моєї пенсії з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Ознайомившись з заявою про ухвалення додаткового судового рішення та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.
Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення сторін та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, із врахуванням достатності доказів для розгляду даної заяви, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як слідує з матеріалів справи, у позовній заяві позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2026 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проводити з 01.03.2026 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії судом прийнято рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, яким позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті з 01 березня 2026 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок і виплату з 01 березня 2026 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
Суд відзначає, що розгляд позовної заяви у цій справі проведено у межах заявлених позовних вимог, адже позовна заява із зазначеними у заяві про ухвалення додаткового рішення позовними вимогами не надходила, як і будь-яких заяв про збільшення позовних вимог, зміну предмета чи підстав позову тощо.
Таким чином, судом було вирішено всі позовні вимоги.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Отже, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (скаржника в адміністративному процесі), вирішення питання про судові витрати.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті заявлених позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення чітко і зрозуміло зазначено підстави задоволення позову, всі позовні вимоги розглянуто судом та ухвалено відповідне рішення.
Отже, законом встановлений виключний перелік підстав, за яких суд виносить додаткове рішення. Таким чином, наведені у заяві доводи не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 17 серпня 2026 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.