У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
17 серпня 2026 року Справа № 580/6271/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області до Черкаського політехнічного фахового коледжу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до Черкаського політехнічного фахового коледжу (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати випускникам Черкаського політехнічного фахового коледжу, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити випускникам навчального закладу, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», тобто у сумі не менше 18 168 грн кожному.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в її задоволенні.
Розглянувши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), на прокуратуру покладаються функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Згідно частин 1, 3 та 4 ст. 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Згідно частин 3 та 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Отже, прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист інтересів держави та тільки тоді, коли для цього є виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.
Це відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19.
Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії (бездіяльність), що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі № 910/5201/19.
Стосовно питання наявності у прокурора повноважень на представництво в суді інтересів держави, аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
При цьому, варто зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Вказаний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У спірному випадку, звертаючись до суду з даною позовною заявою, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури вказав, що прокуратурою встановлено факт порушення відповідачем вимог ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги випускникам Черкаського політехнічного фахового коледжу, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зокрема, в позовній заяві, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури вказав на виявлення порушення прав випускників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (у 2023-2024 роках) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (у 2024-2025 роках).
На виконання ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV (далі - Закон № 2342-IV) випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути окрім громадян України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), також і суб`єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Частиною 1 ст. 19 КАС України встановлено виключні випадки за яких суб`єкту владних повноважень надається право на звернення із позовом до адміністративного суду:
- у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (п. 3);
- спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (п. 4);
- у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (п. 5).
В той же час, даний позов зводиться до необхідності захисту індивідуально виражених прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які вказані заступником керівника Черкаської окружної прокуратури у позовній заяві та які, на його думку, незаконно були позбавлені гарантій у сфері соціального захисту, а саме: отримання після закінчення навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 дійшов висновку, що обґрунтування пред`явленого прокурором позову в порядку представництва не дозволяє стверджувати про те, що у цьому випадку звернення до суду спрямоване на захист інтересів невизначеного, широкого кола осіб, наприклад територіальної громади, окремої групи (частини) суспільства, інших суб`єктів, інтереси яких збігаються з державними і потребують захисту саме у обраний прокурором спосіб, оскільки прокурор звернувся до суду з цим позовом на захист прав та інтересів конкретних фізичних осіб -дітей, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у зв`язку із невиплатою після закінчення ними навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV.
Також, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 340/11/23 дійшов висновку, що, оскільки на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України, залишення у ч. 2 ст. 23 Закону № 1697-VII норми, якою передбачено можливість прокурора здійснювати представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист, вступає у прямий конфлікт із положеннями Основного Закону України щодо функцій прокуратури.
Окремо суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 травня 2026 року у справі № 120/392/26, які є безпосередньо релевантними до спірних правовідносин, оскільки сформовані у справі з аналогічним предметом позову, заявленого прокурором в інтересах держави, - щодо визнання протиправною бездіяльності у зв`язку з незабезпеченням випускників навчальних закладів, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразовою грошовою допомогою, передбаченою частиною сьомою статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», та зобов`язання нарахувати і виплатити таку допомогу. У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що звернення прокурора з такими вимогами фактично спрямоване на захист індивідуально визначених прав та інтересів конкретних осіб - випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а не на захист інтересів держави, представництво яких прокурором допускається у випадках, визначених Конституцією та законом.
Проаналізувавши вказані норми, матеріали справи, врахувавши вказані висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що у спірному випадку, прокурор фактично звернувся до суду з позовом не в інтересах держави в особі Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області, а в інтересах конкретних повнолітніх фізичних осіб, що не можна вважати зверненням до суду з вимогами в інтересах держави.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладена в постановах від 26.03.2024 у справах № 360/1105/23 та № 380/12654/23, від 10.04.2024 у справі № 560/12043/23, від 22.07.2024 у справі № 360/1023/23, від 02.10.2024 у справі № 460/18270/23, від 28.02.2025 року у справах № 260/9579/23 та № 560/4462/24, від 11.02.2025 у справі № 320/10/23, від 18.09.2025 у справі № 320/13311/23.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду з цим позовом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області до Черкаського політехнічного фахового коледжу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, однак апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА