Справа № 160/19402/26
(2-а/199/150/26)
УХВАЛА
10.08.2026 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Корнєєва В.В., отримавши з канцелярії суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою суду від 13.07.2026 року адміністративну справу передано за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра.
Суддя, вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, приходить до висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст..160,161 КАСУ, з огляду на наступне:
Як вбачається з змісту ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року суддею було встановлено, що відносно позивача було провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..210-1 КУпАП( справа F3793726), яку було завершено 20.04.2026 року, про що мається інформація в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів « Резерв+», що і стало підставою для ухвалення рішення про направлення справи за підсудністю до АНД районного суду м.Дніпра. В той же час, позивачем не заявлено позовних вимог щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..210-1 КУпАП.Таким чином, позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги.
Окрім того, відповідно до ст..289 КУпАП строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення становить 10 днів з дня її винесення. Як вбачається з матеріалів справи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було ухвалено 20.04.2026 року, а з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 07.07.2026 року, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із адміністративним позовом до суду не подав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.Таким чином, особа, яка має намір скористатися правом оскарження постанови, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно процесуальних строків. Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків є порушенням законних прав та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надати позивачу строк для усунення виявлених та наведених в ухвалі недоліків.
Відповідно до положень частини 3, 4 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 31, 161, 169, 241, 248, 256, 283-2 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись не поданою і повернута позивачу. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала у відповідності до ст.256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Корнєєва