ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/29156/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в адміністративній справі №160/29156/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладену у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 26.08.2025 року №046350020516, та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 26.08.2025 року №046350020516;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року, з 01.09.2013 року по 30.06.2014 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково, суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №046350020516 від 26.08.2025;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року та з 01.09.2013 року по 30.06.2014 року до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні суду;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив;
- стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки ОСОБА_1 навчався у вищому закладі освіти, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР), тому відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання у ДВНЗ «Національний гірничий університет».
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи,
19.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
26.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача від 19.08.2025 та прийняло рішення за №046350020516, яким відмовило в призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
В даному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 21 рік 04 місяці 16 днів (в тому числі додаткові роки за Списком №1 - 10 років); стаж підземних професій за постановою №202 (25) за Списком №1 становить 10 років 11 місяців 09 днів, з яких: стаж на роботах підземних професій (25) становить 10 років 02 місяці 11 днів, стаж на роботах підземних провідних професій (20) становить 8 місяців 28 днів.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №46415-35799/Ш-01/8-0400/25 від 24.09.2025 встановлено, що оскільки Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет» не відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, для зарахування до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів навчання з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року та з 01.09.2013 року по 30.06.2014 року немає підстав.
Непогоджуючись із незарахуванням до пільгового стажу періодів навчання, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що після завершення навчання в Державному вищому навчальному закладі «Національний гірничий університет» 30.06.2014 року позивач (в межах трьох місяців після завершення навчання) прийнятий на роботу за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що фактично не заперечується відповідачами. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав, що періоди навчання позивача з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року та з 01.09.2013 року по 30.06.2014 року підлягають зарахуванню позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В свою чергу фактично рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №046350020516 від 26.08.2025 року не зараховано означені періоди навчання позивача до пільгового стажу, а отже суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав є визнання протиправним та скасування даного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Колегія суддів встановила наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно ч.1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 ст. 114 Закону №1058 визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
У спірному випадку позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на підставі положень ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV.
За позицією позивача до його пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії згідно положень ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, має бути зарахований період навчання позивача в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року, однак пенсійний орган, на думку позивача, протиправно цей період до пільгового стажу позивача не зарахував.
Згідно приписів ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ст. 18 вказаного Закону до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Разом з тим, у спірний період з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року навчався в Державному вищому навчальному закладі «Національний гірничий університет» за спеціальністю «Гірництво» та здобув кваліфікацію бакалавра, фахівця в галузі гірництва, в період з 01.09.2013 року по 30.06.2014 року навчався в Державному вищому навчальному закладі «Національний гірничий університет» за спеціальністю «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера., що підтверджується наданими до позовної заяви копіями дипломів.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно приписів ст. 43 Закону України від 23.05.1991 №1060-XII «Про освіту» (чинному, станом на час навчання позивача) було визначено, що вищими закладами освіти є зокрема технікум, університет.
Отже, позивач у спірні періоди навчався у вищому навчальному закладі - університеті.
Відтак, оскільки позивач у спірний період навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»), то пенсійний орган правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача час його навчання з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року та з 01.09.2013 року по 30.06.2014 року.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу періодів навчання у Державному вищому навчальному закладі «Національний гірничий університет» не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Сам по собі факт подальшого працевлаштування позивача протягом трьох місяців після закінчення навчання за спеціальністю, що дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, не є достатньою правовою підставою для зарахування періоду такого навчання до пільгового стажу, оскільки положення статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» поширюються виключно на осіб, які здобували освіту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. На осіб, які навчалися у закладах вищої освіти, дія зазначеної норми не поширюється.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.08.2025 №046350020516 в частині незарахування до пільгового стажу періодів навчання позивача відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, чим допустив порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 317, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в адміністративній справі №160/29156/25 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в адміністративній справі №160/29156/25 - скасувати.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак