ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/35972/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/35972/25 (головуючий суддя першої інстанції - Рянська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 25.12.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2025 року №[номер приховано] та №[номер приховано];
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.09.2025 року №Ф-41075-0436.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки позивачем, як платником податків не надано документів на підтвердження формування показників фінансової звітності. Вважає, що з огляду на відсутність процедурних порушень при прийнятті оскаржуваних платником податків ППР, суд не може приймати до відома документи, які не використано при проведенні перевірки, оскільки таким чином, суд фактично перебирає на себе функцію контролюючого органу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 25.09.2018 року як фізична особа-підприємець. 29.11.2019 року ним припинено підприємницьку діяльність фізичної особи, про що внесено запис №1904870700657 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах здійснює контроль та реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Як встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.04.2025 року №2200-п призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності платника податків - ФОП ОСОБА_1 з 02.05.2025 року тривалістю 5 робочих днів з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 25.09.2018 року до 29.11.2019 року.
Підставою видачі наказу зазначено пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75. ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, пп.69.35-1 п.69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ст.13, ст.25, п.9-25 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та надходження відомостей про державну реєстрацію припинення платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.124, 234 т.1).
На підставі наказу 01.04.2025 року складено письмове повідомлення №493 про проведення з 02.05.2025 року документальної позапланової невиїзної перевірки, яке надіслано позивачу 02.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 . Проте повідомлення із копією наказу було повернуто до контролюючого органу 24.04.2025 року за закінченням терміну зберігання (а.с.125-127 т.1).
Також 02.05.2025 року на вказану вище адресу надіслано позивачу запит №1 від 02.05.2025 року про надання до 06.05.2025 року документів для проведення перевірки, перелік яких наведено у запиті. Поштове відправлення повернуто відповідачу 21.05.2025 року за закінченням терміну зберігання (а.с.155-157 т.1).
08.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт №1178/04-36-24-08/ НОМЕР_2 про ненадання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. В акті зазначено, що станом на 08.05.2025 року - останній день проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачем не надано до перевірки первинних документів, на підставі яких формувалася звітність, та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 25.09.2018 року до 29.11.2019 року, що є порушенням п.44.1 п.44.3 ст.44, п.85.2. ст.85 ПК України. Поштове відправлення з вказаним актом було повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 29.05.2025 року за закінченням терміну зберігання (а.с.162-164 т.1).
08.05.2025 року відповідачем складено запит №2 адресований, в якому зазначено перелік встановлених перевіркою порушень та повідомлено про необхідність забезпечення надання письмових пояснень з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження, щодо вжитих заходів, спрямованих на дотримання правил та норм податкового законодавства.
На підтвердження надіслання і вручення позивачу 29.05.2025 року поштового відправлення із запитом № 2 від 08.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , до відзиву додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому міститься підпис у графі «Розписка про одержання» без зазначення прізвища, вказано дату 29.05.2025 без конкретизації способу вручення (особисто або за довіреністю) - (а.с.159-161 т.1).
За результатами перевірки контролюючим органом 15.05.2025 року складено акт №2192/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено порушення:
1) п.44.1 ст.44, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України внаслідок завищення витрат відбулося заниження оподатковуваного доходу на 1369402,39 грн. за рахунок ненадання первинних документів, пов`язаних із предметом перевірки, та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на 246492,43 грн., у тому числі за 2018 рік на 127,62 грн., за 2019 рік на 246364,81 грн.;
2) пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України внаслідок заниження оподатковуваного доходу на 1369402,39 грн. донараховано суму військового збору, який підлягає сплаті до бюджету, всього на 20541,04 грн., у тому числі за 2018 рік на 10,64 грн., за 2019 рік на 20530,40 грн.;
3) п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок заниження оподатковуваного доходу на 1369402,39 грн. занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування всього на 141381,24 грн..
В акті перевірки наявний запис про його надіслання позивачу засобами поштового зв`язку у зв`язку з неявкою платника до ГУ ДПС у Дніпропетровській області для ознайомлення, підписання та отримання акта перевірки (а.с.128-153 т.1).
На підтвердження надіслання 15.05.2025 року і вручення позивачу 29.05.2025 року поштового відправлення з актом перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , до відзиву додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому міститься підпис у графі «Розписка про одержання» без зазначення прізвища, вказано дату 29.05.2025 року без конкретизації способу вручення (особисто або за довіреністю) - (а.с.154 т.1).
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 19.06.2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№[номер приховано], яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 25676,30 грн. (за основним зобов`язанням - 20541,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5135,26 грн);
№03445022408, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 308115,54 грн. (за основним зобов`язанням - 246492,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 61623,11 грн.).
Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслано засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 , та повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
15.09.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено вимогу про сплату (боргу) недоїмки №Ф-41075-0436, якою повідомлено, що станом на 27.11.2025 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 212071,86 грн. (недоїмка -141381,24 грн., штраф -70690,62 грн.) (а.с.231-232 т.1).
Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою про сплату недоїмки, позивач оскаржив такі рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Повноваження відповідача, порядок призначення перевірки позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Позовні вимоги ґрунтуються на помилковості висновків контролюючого органу про заниження позивачем оподаткованого доходу за 2018, 2019 роки з огляду на неврахування наявних у позивача документів щодо здійснення ним господарської діяльності, які не було надано під час перевірки у зв`язку з необізнаністю позивача про її проведення.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника та дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Крім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній не позбавлений такого права.
Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Кодексу, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно із пунктом 42.5. ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 року у справі №804/2455/18, від 11.02.2021 року у справі № 802/549/16-а).
Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 року у справі № 810/3116/18.
У постанові від 06.08.2019 року у справі №520/8681/18 Верховний Суд виклав правовий підхід щодо застосування норм статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстави позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій у тій справі факту повернення поштового відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання», яким було направлено платнику наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки, скерованого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що платник податків вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588 (далі по тексту - Порядок №1588, у редакції на час виникнення спірних правовідносин) підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Згідно з підпунктом 4 пункту 11.18 Порядку №1588 державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Положеннями підпункту 6 пункту 11.18 Порядку № 588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 за №1306/31174 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Отже, контролюючий орган вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, платник податків має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з вересня 2023 року проживає у м.Львів, заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет не подавав, але під час реєстрації як фізичної особи-підприємця повідомляв свої засоби зв`язку: номер телефону та електронну адресу.
Відповідач вказані обставини в апеляційній скарзі не заперечує та не спростовує.
Натомість, відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів повідомлення позивача буд-якими іншими засобами зв`язку, крім поштового, про проведення перевірки, запити певних документів, та про результати перевірки, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
В акті перевірки зазначено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізькій ДПІ з 25.09.2018 року, дата зняття з обліку платника податків - 29.11.2019 року.
З конверту поштового відправлення № 0601130396970, в якому містилися копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, вбачається, що на цьому конверті ГУ ДПС у Дніпропетровській області серед реквізитів адресата не вказало номер мобільного телефону позивача. На конверті поштового відправлення №0601147040389, яким було надіслано акт перевірки, також не зазначено номер мобільного телефону позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила).
Абзацом другим підпункту 1 пункту 32 Правил передбачено, що поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов`язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв`язку: номер абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв`язку відправника та адресата (одержувача) (для реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, крім поштових карток, листів без оголошеної цінності, відправлень для сліпих).
Згідно з пунктом 73 Правил інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.
Пунктом 81 Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.
Наведене, з урахуванням вищевказаних обставин, позбавило позивача можливості бути повідомленим про ініціювання та проведення відповідачем відповідної позапланової невиїзної перевірки.
У податковому повідомленні-рішенні від 19.06.2025 року № [номер приховано] зазначено про порушення позивачем пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Згідно із пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1). Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункт 1.2). Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3).
Податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2025 року №[номер приховано] збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 308115,54 грн. Зі змісту акта перевірки встановлено, що підставою прийняття вказаного рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.
Відповідно до абз. 1-3 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно із абз.1 п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Як передбачено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати; довідка документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 5 Розділу ІІ зазначеного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач посилається на пункт 44.6 статті 44 ПК України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Позивачем до матеріалі справи додано виписки з банківських рахунків, копії видаткових накладних на підтвердження здійснення господарських правовідносин з контрагентами: ТОВ «ТС ПЛЮС», ПП «Торговий Дім ПОЛЯКОВ», ТОВ «Торгівельний Дім «АЛТЕМА», ТОВ «Санте-Алко», ТОВ «ДІ-ТРАНС», ТОВ «ДДС+», ТОВ «БЮРО ВИН», ПП «АЛЬФА-СЕРВІС КПІА» у період, що перевірявся контролюючим органом.
Відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі не висловив зауважень до наданих позивачем документів, не вказав про наявність дефектів форми, змісту або походження, які відповідно до ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Згідно з пунктом 1.2 цього Положення первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Враховуючи воєнний стан, який оголошено в Україні з лютого 2022 року та який продовжується і на теперішній час, дійовим засобом повідомлення фізичних осіб є саме телефонний або електронний зв`язок, яким контролюючий орган в даному випадку не скористався.
У разі належного повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та забезпечення його права надати первинні документи під час перевірки, дослідження наявних у позивача документів мало би вплив на висновки контролюючого органу за результатами проведення перевірки.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.06.2025 року №[номер приховано] та №[номер приховано] з урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності підлягають скасуванню як протиправні.
Оскільки вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.09.2025 року №Ф-41075-0436 в сумі 212071,86 грн. зі сплати єдиного внеску прийнято у зв`язку з несплатою єдиного внеску, донарахованого на підставі акта перевірки № 2192/04-36-24-08/3086818899 від 15.05.2025 року, який містить висновок про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу внаслідок завищення суми витрат, наявні підстави для визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі № 160/35972/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі № 160/35972/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак