ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 340/3116/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в адміністративній справі №340/3116/26 (головуючий суддя першої інстанції Тулянцева І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Фінансового Управління Генерального Штабу Збройних сил України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 13.05.2026 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, що полягають у не включенні до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових): щорічної за 2022 рік за 45 діб та додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки за 98 календарних днів;
- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України перерахувати та виплатити компенсацію при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових): щорічної за 2022 рік за 45 діб та додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки за 98 календарних днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення в сумі 55090,50 грн. (згідно рішення суду), з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України з не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров`я за 39 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, в сумі 55090,50 грн. (згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду);
- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я за 39 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, в розмірі грошового забезпечення 55090,50 грн. (згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позову шляхом подання мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин, що обумовили пропущення такого строку.
25.05.2026 року позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подана заява про відкриття провадження у справі на обґрунтування якої зазначено, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки позивач звертався до суду у справі №340/1029/23 щодо перерахунку грошового забезпечення з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року. За результатами розгляду зазначеної справи та здійснення відповідачем відповідного перерахунку позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок виплат, належних йому при звільненні, однак відповіді не отримував, а надалі йому було відмовлено. Крім того, позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 враховуючи те, що звернувся до суду вже після припинення трудових відносин, тобто у правовідносинах, які є завершеними, а не триваючими.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі №340/1029/23 визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України щодо не здійснення обрахунку грошового забезпечення з 01.02.2022 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року 1762 грн. та зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.02.2022 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року 2102 грн., а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14 відповідно до п.4 ст.9 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та виплатити різницю яка виникне в результаті такого перерахунку.
Судове рішення набрало законної сили 22.11.2023 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправних дій, протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки її подано поза межами встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду без зазначення поважних причин його пропуску.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною. Позивач вказує, що за результатами розгляду справи №340/1029/23 та здійснення відповідачем відповідного перерахунку, він неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок виплат, належних йому при звільненні, однак відповіді не отримував, а надалі йому було відмовлено. Крім того, позивач звертався до відповідача про надання довідки про перерахунок грошового забезпечення, проте, листом від 06.03.2026 року №305/1147 було відмовлено з огляду на те, що у рішенні суду не передбачено видача довідок. Вважає, що строк, встановлений статтею 122 КАС України для звернення до суду не порушено.
Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд першої інстанції в оскарженій ухвалі застосував строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.
Водночас спірним у цій справі є питання початку обчислення цього строку.
У контексті зазначеного суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі предметом спору є ненарахування та невиплата позивачу компенсацію при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток, одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я за 39 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з положеннями частини другої статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Статтею 116 КЗпП України (у редакції, чинній на дату звільнення) встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №420/33039/24 констатував, що у випадку звільнення особи з військової служби та в разі невиплати йому частини грошового забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, на отримання якого він має право, закон пов`язує початок обчислення строку саме із датою одержання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні.
Судом першої інстанції не встановлено дату одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні (наказ, довідка, акт тощо) та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Викладене в сукупності дає підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання позивачем передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду з цим позовом та, як наслідок, повернення позову позивачу на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, що у відповідності до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 109, 243, 250, 294, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в адміністративній справі №340/3116/26 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в адміністративній справі №340/3116/26 скасувати.
Справу №340/3116/26 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак