УХВАЛА
18 серпня 2026 року
м. Київ
справа №440/1379/26
адміністративне провадження № К/990/35489/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коряка Ігоря Юрійовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо непогодження рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 від 13.11.2025 на звільнення з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами шляхом видання командиром військової частини НОМЕР_1 наказу про звільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
28 липня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність непогодження рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 від 13.11.2025 на звільнення з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Полтавським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, проте перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржник жодним чином не обґрунтував цю підставу допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник послався на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначив, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується реалізації соціальних гарантій військовослужбовців, забезпечення права осіб з інвалідністю на постійний сторонній догляд та однакового застосування законодавства в умовах воєнного стану. Також скаржник вказав, що ця справа має виняткове значення для позивача, оскільки безпосередньо визначає можливість виконання ним конституційного, сімейного та морального обов`язку щодо здійснення постійного догляду за дідусем - особою з інвалідністю І групи, яка потребує постійного стороннього догляду.
Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника щодо наявності значного суспільного інтересу мають загальний характер та не містять належного обґрунтування. Зазначення того, що спір стосується соціальних гарантій військовослужбовців, права особи з інвалідністю на постійний сторонній догляд та застосування законодавства в умовах воєнного стану, не є достатнім для висновку про наявність значного суспільного інтересу. Скаржник не навів обставин, які б свідчили, що вирішення цього спору матиме вплив на суспільні відносини у масштабі, який виходить за межі індивідуального захисту прав сторін у справі, або що наслідки його вирішення стосуватимуться невизначеного кола осіб.
Не свідчать про наявність виняткового значення справи для позивача й доводи щодо необхідності здійснення ним постійного догляду за дідусем, який є особою з інвалідністю І групи. Такі обставини пояснюють мотив звернення до суду та особисту заінтересованість позивача у результаті розгляду справи, однак не є свідченням того, що ця справа має виняткове значення у розумінні підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Кожен спір щодо захисту прав та інтересів особи є важливим для її учасника, проте сама лише незгода з наслідками судового рішення або його вплив на особисті обставини не утворюють передбаченої законом виняткової підстави для касаційного перегляду.
Таким чином, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність у цій справі ані значного суспільного інтересу, ані виняткового значення для позивача, а тому не підтверджують існування підстави, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коряка Ігоря Юрійовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко М.В. Білак В.М. Соколов