УХВАЛА
18 серпня 2026 року
м. Київ
справа №440/16978/25
адміністративне провадження № К/990/34469/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Яковенка М.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №440/16978/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТТОРГБУД» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТТОРГБУД», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.11.2025 №0[телефон приховано] та №0[телефон приховано]. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 22.07.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №440/16978/25.
Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків.
Скаржником зауважено, що у ГУ ДПС у Полтавській області не має можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі з огляду на відсутність коштів по рахунку 2800, надано виписки з рахунків на підтвердження відсутності коштів.
Контролюючим органом заявлено клопотання про продовження строку виконання вимог ухвали від 05.08.2026, зазначено, що після надходження оригіналу платіжного доручення від Державної казначейської служби України, останній негайно буде направлено до Верховного Суду.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд зазначає, що контролюючим органом не надано доказів вжиття заходів для отримання належного фінансування та сплати судового збору у даній справі. Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовий збір у разі продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд також зауважує, що податковим органом на виконання вимог ухвали від 05.08.2026 не вказано суму оскаржених податкових повідомлень-рішень (ціну позову), з якої слід розраховувати суму судового збору.
В обґрунтування підстав касаційного провадження податковим органом процитовано частину 4 статті 328 КАС України, частину 2 статті 353 КАС України, вказано, що суди попередніх інстанцій не надали належної уваги правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 25.09.2019 у справі №520/11437/18, від 06.03.2018 по справі №804/5444/16.
Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №440/16978/25 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк М.М. Яковенко