УХВАЛА
17 серпня 2026 року
м. Київ
справа №440/11914/25
адміністративне провадження № К/990/24189/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/11914/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.09.2025, просив:
1) визнати протиправним нарахування Головним управлінням ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об`єктом житлової нерухомості квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 53.10 кв.м., житловою 29,3 кв.м., 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , оформлені податковою вимогою ГУ ДПС у Полтавській області від 15.05.2025 №0[телефон приховано]-1631 в частині нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об`єктом житлової нерухомості в розмірі 3345,47 грн., податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2025 №0864985-2411-1601-11А5308037[телефон приховано] на суму 595,09 грн, податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2025 №0864906-2411-1601-11А5308037[телефон приховано] на суму 613,40 грн., податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2025 №0644830-2403-1601 на суму 650,02 грн. загальному розмірі 5203,96 грн;
2) скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.05.2025 №0[телефон приховано]-1631 в частині нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об`єктом житлової нерухомості в розмірі 3345,47 грн, податкове повідомлення-рішення від 18.07.2025 №0864985-2411-1601-11А5308037[телефон приховано] на суму 595,09 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.07.2025 №0864906-2411-1601-11А5308037[телефон приховано] на суму 613,40 грн, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2025 №0644830-2403-1601 на суму 650,02 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, позовні вимоги задоволено.
26.05.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/11914/25, подана через підсистему «Електронний суд» 26.05.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/11914/25, залишено без руху. Скаржнику надано десятиденний термін з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Скаржнику роз`яснено, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 09.06.2026 отримана скаржником 09.06.2026 о 19:06.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 09.06.2026 про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 09.06.2026.
До Верховного Суду надійшла заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Загальний строк, що сплинув з дня ухвалення судового рішення і до дня звернення з касаційною скаргою вдруге виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.
Посилання скаржника, як на підставу поважності причин пропуску строку у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, колегія суддів відхиляє та звертає увагу скаржника, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, №460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі №761/28821/20.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів уважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/11914/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В.П. Юрченко В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова