Справа № 732/1141/26
Провадження № 2-а/732/16/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2026 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар -Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Кордій Наталія Геннадіївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру № 1332097 та договору від 11 липня 2026, звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області і просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7489565 від 04 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 статті 126 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що винесена постанова є незаконною, перш за все через не підтвердження законності зупинки транспортного засобу, тобто із підстав не передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Адвокат Кордій Н.Г. завчасно надіслала письмове клопотання про розгляд справи за наявними письмовими матеріалами без особистої участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі і письмово клопочуть про задоволення позову (а.с.46-47).
Заявлений у справі відповідач в особі уповноваженого представника надіслав до суду відзив. Клопочуть про розгляд справи за наявними матеріалами, без особистої участі представника відповідача (а.с.26-36). У відзиві у задоволенні позову просять відмовити. У відзиві вказують, що інформація із бази «Цунамі» вказувала на те, що ОСОБА_1 , раніше керуючи автомобілем марки Audi Q6 д.н.з. НОМЕР_1 , був позбавлений права керування, тому рух такого автомобіля безумовно зумовлював перевірку і причина зупинки була повідомлена водію за підставою, передбаченою п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Особу водія було встановлено та роз`яснено права, у тому числі право на захист. Сам позивач, як вбачається із відеозапису на тайм-коді 09:04, повідомляє поліцейських, що обізнаний із тим, що є позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років. Поліцейські діяли виключно в межах повноважень, визначених Конституцією України і Законом «Про Національну поліцію», КУпАП.
Особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов`язкова, судом здійснюється розгляд на підставі заявлених доводів і матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою від 04.07.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 статті 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 гривень за те, що 04.07.2026 о 12:58:10 в м. Городня по вулиці Захисників України,50 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, порушив вимоги п.2.1 а ПДР як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.
Згідно частини 2 статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, настає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зауважує наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Згідно ст. ст. 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Частиною 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно статей 249, 276 КупАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Аналогічні приписи містяться в Наказі Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, яким затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.
Відповідно до п. 4 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Приписами ст. 14 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 1.3 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (надалі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.
Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право органів Національної поліції перевіряти дотримання вимог ПДР кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи, а також не керувати транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
За відтвореним у суді відеозаписом вбачається, що поліцейський пояснив причину зупинки положенням п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». І така причина узгоджується із дійсними обставинами виявлення правопорушення. Таким чином, зупинка була законною та мала об`єктивне підґрунтя.
Керування транспортними засобами особами, які позбавлені права керування транспортними засобами, становлять підвищену небезпеку та суперечать принципам правопорядку у правовій державі.
Позивач усвідомлено обрав для себе порушувати чинний у державі порядок і був виявлений за кермом автомобіля при виконанні ним функцій водія, будучи обізнаний, що позбавлений права керування транспортними засобами і що таке право на момент події не було поновлено.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, то склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
У справі доведено, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій, тому наслідки у виді адміністративної відповідальності застосовані до нього правомірно.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Із наданих відповідачем письмових матеріалів і файлів відео фіксації виявлення правопорушення, розгляду, порядку накладення адміністративного стягнення вбачається, що поліцейський у межах ввірених йому повноважень діяв у суворій відповідності до норм Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222, 245, 251, 268, 283 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 258, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
В И Р І Ш И В:
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого : АДРЕСА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7489565 від 04 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 статті 126 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду..
Повний текст судового рішення складено 18.08.2026.
Суддя Карпинська Н.М.