Справа № 509/4901/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Козирського Є.С.,
при секретарі Лепешенковій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей-
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить суд просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.04.2018 року Овідіопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за актовим записом № 36; Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до 10.06.2036 року, а з 10.06.2036 року і до 10.09.2041 року стягувати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх його доходів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
У позові вона зазначила, що у них з відповідачем не склалось спільне життя у зв`язку з несумісністю характерів, різними інтересами та поглядами на життя, втратою взаємопорозуміння та почуттів один до одного. Також зазначила, що вона має намір стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.
Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути без її участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.04.2018 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб Овідіопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за актовим записом № 36, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У сторін не склалось спільне життя у зв`язку з несумісністю характерів, різними інтересами та поглядами на життя, втратою взаємопорозуміння та почуттів один до одного.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Позивач на розірванні шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини не має наміру, у наданні строку для примирення з метою збереження родини не має потреби, оскільки вважає, що їхня сім`я розпалася остаточно.
При таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим, тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ст. 112 Сімейного кодексу України)
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розлучення є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали не можливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, і той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої, другої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та задоволення позову позивачки, яка в даному випадку звільнена від сплати судового збору по розгляду позовних вимог щодо стягнення аліментів, з відповідача на користь держави слід стягнути суму судового збору у сумі 1331,20 грн.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 141, 206, 258-259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований 20.04.2018 року Овідіопольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за актовим записом № 36, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 14 липня 2026 року - дня подачі позовної заяви до суду та до 10.06.2036 року, а з 10.06.2036 року і до 10.09.2041 року стягувати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх його доходів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного вік.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Є.С.Козирський