154/3478/26
2/154/1883/26
УХВАЛА
про повернення заяви про забезпечення позову
18 серпня 2026 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Кривошеєм Анатолієм Миколайовичем, про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик А» про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кривошей Анатолій Миколайович одночасно з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик А» про стягнення заборгованості за договором позики подав заяву про забезпечення позову.
У заяві зазначено, що ціна позову становить 432 303,29 доларів США, що за наведеним заявником курсом НБУ еквівалентно 19 326 594,11 грн.
Як захід забезпечення позову заявник просить накласти арешт на належні ТОВ «Логістик А» об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю для переробки та зберігання зернової сільськогосподарської продукції загальною площею 2291,42 кв. м, адміністративну будівлю загальною площею 314,71 кв. м та будівлю складу загальною площею 1474,23 кв. м.
Заява про забезпечення позову відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання про можливість розгляду поданої заяви, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування для юридичних осіб або ім`я для фізичних осіб заявника, його місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відповідні ідентифікаційні дані, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти за наявності, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, зазначення у заяві пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення є самостійною та обов`язковою вимогою до змісту заяви про забезпечення позову.
Водночас подана представником ОСОБА_1 заява будь-яких пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення не містить. У ній не зазначено ані про запропонований заявником вид та розмір зустрічного забезпечення, ані про відсутність, на його думку, необхідності у його застосуванні.
При цьому положення статті 154 ЦПК України, якими визначено випадки та порядок застосування судом зустрічного забезпечення, не усувають встановленого пунктом 6 частини першої статті 151 ЦПК України обов`язку самого заявника викласти у заяві свої пропозиції з цього питання.
Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Наведена норма встановлює спеціальний процесуальний наслідок недодержання вимог до форми та змісту заяви про забезпечення позову та не передбачає можливості залишення такої заяви без руху для усунення її недоліків.
Таким чином, відсутність у поданій заяві передбачених пунктом 6 частини першої статті 151 ЦПК України пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення унеможливлює розгляд такої заяви по суті та є підставою для її повернення заявнику відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України.
Водночас суд звертає увагу заявника, що у разі повторного звернення із заявою про забезпечення позову обґрунтуванню та підтвердженню належними доказами підлягатимуть не лише формальні вимоги до такої заяви, а й обставини, які свідчать про існування реального ризику істотного утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду, а також співмірність обраного заходу забезпечення із заявленими позовними вимогами.
Зокрема, у поданій заяві ризик відчуження нерухомого майна пов`язується переважно з припущенням про можливу поведінку відповідача після його обізнаності про судовий спір, тоді як конкретних відомостей про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або обтяження зазначених об`єктів, у заяві не наведено.
Крім того, заявник просить накласти арешт одночасно на три об`єкти нерухомого майна при ціні позову 19 326 594,11 грн, зазначаючи у поданих матеріалах оціночну вартість кожного із цих об`єктів у розмірі 26 167 147,86 грн. Подані самим заявником матеріали водночас містять відомості про значний обсяг активів та господарської діяльності ТОВ «Логістик А». Ці обставини потребуватимуть належного обґрунтування у контексті необхідності та співмірності конкретного заходу забезпечення позову.
Разом з тим зазначені обставини не є підставами цієї ухвали, оскільки через недодержання заявником обов`язкових вимог статті 151 ЦПК України суд не переходить до вирішення заяви про забезпечення позову по суті та не надає оцінки достатності наведених заявником підстав для застосування арешту майна.
Повернення заяви з наведеної процесуальної підстави не позбавляє заявника права повторно звернутися до суду із належно оформленою заявою про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, на підставі ухвали суду.
Керуючись статтями 149, 151, 153, 154, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Кривошеєм Анатолієм Миколайовичем, про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик А» про стягнення заборгованості за договором позики - повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою заявою після усунення недоліків, які стали підставою для її повернення.
Роз`яснити особі, яка сплатила судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, право звернутися до суду з клопотанням про його повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Р.Вітер