465/7557/26
2/465/5483/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17.08.2026 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова М.І. Гулієва, вивчивши матеріали заяви, скарги, звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, генерального директора Чечотки Богдана Романовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_3 про незаконне затримання, незаконну лікарську діяльність, незаконне введення психотропних речовин і завідомо неправдиві показання, повідомлення про вчинення злочину, фіктивний, необ"єктивний, негативний, суб"єктивний діагноз, відомості, повідомлення та порушення основного Закону, Конституції України ,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, скаргою, зверненням до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, генерального директора Чечотки Богдана Романовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_3 про незаконне затримання, незаконну лікарську діяльність, незаконне введення психотропних речовин і завідомо неправдиві показання, повідомлення про вчинення злочину, фіктивний, необ"єктивний, негативний, суб"єктивний діагноз, відомості, повідомлення та порушення основного Закону, Конституції України (як це зазначено ОСОБА_1 ).
Зокрема, з прохальної частини заяви, скарги, звернення вбачається, що ОСОБА_1 просить:
1. покарати суворою доганою з позбавленням права обіймати посади, установою виконання покарань;
2. притягнути до відповідальності;
3. застосувати всі можливі методи підсудності та осудності, передбачені законом порядку та обмеження їх прав і свобод;
??4 повідомити письмово і на електронну пошту та видати на руки судове рішення, наказ, вирок, ухвалу, постанову, протокол, що він не створює загрози, негативних наслідків суспільству;
??5. зняти з обліку і встановити позитивний, придатний, правильний діагноз;
6. визнати протиправним та необгрунтованим, суб?єктивним, сумнівним, некомпетентним діагноз психологічного опису характеру особи, його недооцінили і недооцінюють;
???7. повідомити про прийняте рішення;
8. застосувати всі можливі методи підсудності і осудності передбачені законом та обмеження їх прав, свобод, можливостей;
9. розглянути позовну заяву та задовольнити її;
10. необхідний висновок експертної комісії;
11. створити наказ, розпорядження, скерування, направлення до суд - мед експерта та комісії, мсек;
12. створити йому обмежувальний припис для кривдника;
13. направлення, скерування, оформлення для подання по місцю вимоги, реєстрації, прийняття МСЕК;
14. забезпечити захист його прав;
15. створити йому постанову відповідь, ухвалу, рішення, висновок, направлення, вирок, скерування за місцем вимоги для проходження експертизи.
Дослідивши вказану заяву, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Украни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
У ході вивчення питань щодо відповідності змісту поданої заяви, скарги, звернення (як це зазначено ОСОБА_1 ) вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що така не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність застосування ст.185 ЦПК України за наступних підстав.
Ч.1 ст.174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Ч.2 ст.174 ЦПК України визначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.
Відтак, на виконання вимог ч.1 ст.48 та ч.2 ст.174 ЦПК України, ОСОБА_1 слід уточнити назву заяви по суті справи, з якою він звернувся у Франківський районний суд м. Львова, а також вірно зазначити учасників судового процесу у позовному провадженні.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч.2 ст.175 ЦПК України).
Ч. 3 ст.175 ЦПК України передбачено ряд вимог, яким має відповідати позовна заява.
Так, в порушення п.1 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено повне найменування суду першої інстанції, до якого подано відповідну заяву.
В порушення п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено повне найменування Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, ідентифікаційний код Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, ідентифікаційний код Головного управління Національної поліції у Львівській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі адреси електронної пошти ОСОБА_2 , Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, Головного управління Національної поліції у Львівській області, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення п.4, п.5, п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Натомість, в поданій заяві, скарзі, зверненні (як це зазначено ОСОБА_1 ) містяться лише покликання на норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В порушення п.10 ст.175 ЦПК України не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 177 ЦПК України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви.
Ч.1 цієї статті визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Водночас, ч.7 ст.43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В порушення даних вимог ЦПК України ОСОБА_1 не долучено докази надсилання заяви ОСОБА_2 , Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, Головному управлінню Національної поліції у Львівській області.
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), надалі Правила надання послуг поштового зв`язку.
Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв`язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (на відміну від інших відправлень), підтверджує вміст конверту, в якому направляється відповідне відправлення.
Таким чином, ОСОБА_1 слід подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 , Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, Головному управлінню Національної поліції у Львівській області, із попредметним зазначенням копії поданої до суду заяви.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З прохальної частини заяви вбачається, що така містить декілька вимог немайнового характеру.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Ч.1 ст.3 цього закону визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст.4 цього ж закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.
Ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Стаття 5 даного Закону містить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відтак, ОСОБА_1 слід надати суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору в порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір", або зазначити підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, як цього вимагає ч.4 ст.175 ЦПК України.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являють собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення поданої заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що подану заяву слід залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, а також зобов`язати ОСОБА_1 надати суду документи про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-
постановив:
Матеріали заяви, скарги, звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, генерального директора Чечотки Богдана Романовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_3 про незаконне затримання, незаконну лікарську діяльність, незаконне введення психотропних речовин і завідомо неправдиві показання, повідомлення про вчинення злочину, фіктивний, необ"єктивний, негативний, суб"єктивний діагноз, відомості, повідомлення та порушення основного Закону, Конституції України - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків , вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Гулієва