Справа № 214/8966/26
2-з/214/40/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьменко Євгеній Анатолійович, про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник через свого представника звернувся до суду з даною заявою, в якій вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_2 земельну ділянку за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1435369432212, площею 0,09 га, кадастровим номером [номер приховано]:01:032:0063. В обґрунтування доцільності застосування заявленого заходу забезпечення позову зазначено, що 14 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого останній отримав від заявника у борг грошові кошти у розмірі 4000,00 євро, які зобов`язався повернути до 14 вересня 2023 року. Однак, до теперішнього часу ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання не виконав, грошові кошти за вказаним вище договором позики не повернув, у зв`язку з чим заявник має намір звернутись до суду з позовом про стягнення зазначених грошових коштів. При цьому, заявник вважає, що як тільки ОСОБА_2 дізнається про подання відповідного позову, то він вживатиме усіх заходів аби уникнути відповідальності, зокрема і за рахунок відсутності майна.
На підставі положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд уважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд уважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вимогами ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, за змістом наведених вище приписів, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та умовою їх застосування є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Так, суд дослідивши доводи заяви про забезпечення позову зазначає, що заявник у своїй заяві просить накласти арешт на належну на праві власності ОСОБА_2 земельну ділянку за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1435369432212, площею 0,09 га, кадастровим номером [номер приховано]:01:032:0063, при цьому не надає до суду доказів, які б підтверджували реальні наміри власника майна відчужити належну йому зазначену земельну ділянку, позаяк надані представником скріншоти з екрану монітора комп`ютера пошукової системи «Google» щодо наявності оголошення про продаж земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:032:0063 суд не приймає до уваги, позаяк з таких неможливо встановити дату розміщення такого оголошення та особу, яка розмістила таке оголошення та здійснює продаж, а відтак, відповідно, не надано доказів існування обставин реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду без забезпечення позову. Окрім того, не надано доказів відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник та його представник, позовним вимогам, які вони мають намір пред`явити, доказів того, що заходи забезпечення позову, які вони просять вжити, відповідатимуть вимогам співмірності позову на дату його пред`явлення, позаяк у даній заяві зазначається про борг у розмірі 4000,00 євро, при тому, що в наданих стороною заявника скріншотах зазначена вартість земельної ділянки у розмірі 8000,00 доларів США чи 359 920 гривень, а у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Договору купівлі-продажу земельної ділянки станом на 22 грудня 2020 року вартість цієї земельної ділянки зазначена як 61 000 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи заяви про забезпечення позову зводяться виключно до припущень та не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, у зв`язку з чим вважає, що дана заява є безпідставною та у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-150, 153 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьменко Євгеній Анатолійович, про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Попов.