ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6335/26 Справа № 183/10892/24 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів: Гапонова А.В., Агєєва О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Майна Г.Є.
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2024року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Товариство) подало в суд позов проти ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 167 061,09грн.
Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що 01 квітня 2021року ОСОБА_3 та Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі АТ «ОТП Банк», Банк) уклали кредитний договір № [номер приховано], за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби у загальному розмірі 92 700,00грн зі сплатою відсотків за користування кредитом. Проте, позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути на свою користь, оскільки 21 червня 2024року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за яким до позивача як фактора перейшло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості згідно з детальним розрахунком заборгованості станом на 21 червня 2024року становить 167 061,09грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 86 074,52грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 80 074,52грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025року позовні вимоги Товариства задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 01 квітня 2021року станом на 21 червня 2024року у розмірі 167 061,09грн, яка складається з: 86 074,52грн - заборгованість за тілом кредиту; 80 074,52грн - заборгованість за процентами за кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028,00грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки відповідачем було допущено порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла відповідна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» як правонаступника прав кредитора.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
09 квітня 2026 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи "Електронний суд" апеляційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025року.
В апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування рішення в частині стягнення відсотків і розміру судових витрат, та просила про ухвалення нового рішення про відмову в стягненні відсотків за кредитним договором в повному обсязі та зменшення суми витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Доводи апеляційної скарги зводились до того, що у наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитом не вказано процентну ставку, що позбавляє можливості перевірити правильність нарахування заборгованості, та крім того такий розрахунок надано не первісним кредитором, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Вважала, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки нарахованих відсотків слід відмовити за недоведеністю.
Вказувала також, що сума заявлених позивачем до відшкодування судових витрат на правничу допомогу є завищеною та не співмірною зі складністю справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу більше 1 000,00грн; судовий збір скаржниця вважала за можливе зменшити до 1 514,00грн з огляду на те, що позовні вимоги мають бути задоволені лише в частині тіла кредиту, що становить 50% від заявлених позовних вимог.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
13 квітня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу №183/10892/24; та 11 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.
28 травня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 1550год 18 серпня 2026року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказам
01 квітня 2021року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № [номер приховано] (далі - Кредитний договір, Договір), за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 92 700, 00грн (90 000,00грн на споживчі цілі та 2700,00грн на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту), на строк до 21 квітня 2026року, зі сплатою процентів за користування кредитом, з фіксованою процентною ставкою 39,00% річних /а.с. 5/.
Також, 01 квітня 2021року ОСОБА_3 підписала Паспорт споживчого кредиту (інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) /а.с.6/, Орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, який є додатком до Паспорту споживчого кредиту /а.с. 7/ та Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, який є додатком до Кредитного договору /а.с. 8/.
АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідачкою було порушено вимоги укладеного сторонами Договору, а саме прострочено повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем, станом на 21 червня 2024року становить 167 061,09грн /а.с. 25/.
21 червня 2024року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №21/06/24, згідно з яким права вимоги за кредитними договорами, укладеними між Банком і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості згідно реєстру боржників перейшли до Товариства /а.с. 11-15/.
Згідно з витягом з Реєстру боржників № 1 від 21 червня 2024року, від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі вказаного вище договору факторингу перейшло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № [номер приховано] від 01 квітня 2021року у розмірі 167 061,09грн, з яких залишок по тілу кредиту 86 074,52грн, залишок по відсотках 80 074,52грн /а.с. 16/.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що кредитодавцем та позичальником були погоджені умови кредитного договору, які кредитодавець виконав, а позичальник належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Товариства як правонаступника прав кредитора за договором факторингу.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи та судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У справі належними та допустимими доказами підтверджено укладання між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою Кредитного договору, досягнення згоди щодо його істотних умов та виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання відповідачці грошових коштів у кредит у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору.
Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів містять підпис відповідачки. Факт підписання укладення Кредитного договору та отримання від Банку грошових коштів у кредит відповідачка в апеляційній скарзі не заперечувала.
Тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
В даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526, частиною першою статті 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У справі, що переглядається, позичальницею не доведено належного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків у розмірі та на умовах, визначених вказаним вище договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Позичальник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора позичальник зобов`язаний поновити їх.
В апеляційній скарзі скаржниця заперечувала висновки суду в частині стягнення з неї заборгованості за процентами у розмірі 80 074,52грн, посилаючись на те, що в у наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитом не вказано відсоткову ставку та такий розрахунок надано не первісним кредитором, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», що позбавляє можливості перевірити правильність нарахування заборгованості.
Проте, такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки наявний в матеріалах справи Розрахунок заборгованості, який складений ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», містить відомості про відсоткову ставку згідно Договору - 39% річних, що повністю узгоджується з умовами пункту 1.2. укладеного між Банком та відповідачкою Кредитного договору.
Та обставина, що розрахунок заборгованості складений не первісним кредитором, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», не свідчить про помилковість такого Розрахунку, який містить відомості про нараховані суми кредиту та відсотків, суми сплаченого кредиту та відсотків, а також про прострочену заборгованість за кредитом та відсотками. Та Товариство як новий кредитор має право здійснити розрахунок заборгованості відповідачки, який є належним та допустимим доказом у вказаній справі. Крім того, зазначені в наданому позивачем Розрахунку заборгованості суми заборгованості за тілом кредиту та процентами повністю узгоджуються з розміром заборгованості відповідачки за кредитним договором, який зазначений у витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу №21/06/24 від 21 червня 2024року.
Матеріали справи не містять доказів на спростування відображеної у розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором.
Відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед Товариством, не довела відсутність заборгованості.
В обґрунтування заперечень проти розміру заборгованості за процентами та підтвердження перед судом наведених обставин скаржницею не надано суду належних, допустимих та переконливих доказів, заперечення скаржниці зводяться лише до невизнання нею обставин, на які у позовній заяві посилався позивач. При цьому, обов`язок доведення перед судом переконливості своєї позиції покладається у рівній мірі як на позивача, так і на відповідача. Саме тому, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази суд апеляційної інстанції вважає переконливішою позицію позивача, яка підтверджена відповідним доказами, в той час як позиція відповідачки ґрунтується виключно на запереченнях та припущеннях, та не підтверджена відповідним засобами доказування.
Тож за наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами у розмірі 80 074,52грн, враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги закону.
Наведені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витраченого ним часу на надання позивачу правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та значення справи для сторін, апеляційний суд погоджується також з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00грн, надану в суді першої інстанції, що є обґрунтованим з урахуванням необхідних процесуальних дій сторони позивача та не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 серпня 2026року.
Судді: