Справа № 297/4303/24
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 серпня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Шевчук В.В., Кожух О.А.,
з участю секретаря: Тайстра І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Полянчук Снежана Олексіївна, на рішення Берегівського районного суду від 05 червня 2025 року у справі № 297/4303/24 (Головуючий: Гал Л.Л.), -
В С Т А Н О В И Л А
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Полянчук С.О., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а саме просить усунути перешкоди ОСОБА_1 , як власнику, в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: [номер приховано]:10:001:0112, площею 0,184 га, призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, шляхом заборони, у тому числі на майбутнє, ОСОБА_2 чіпати чи знищувати межові знаки та межові споруди, встановлені по кутах та вздовж межі цієї ділянки, а також будь-яким чином перетинати межі цієї ділянки та знаходитись на цій ділянці.
Позов мотивовано тим, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №346466634 від 14.09.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на підставі рішення Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про передачу земельної ділянки у власність № 1221 від 13.07.2023 року, на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка приватизована, присвоєно кадастровий номер: [номер приховано]:10:001:0112, площею 0,184 га, призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
У сусідньому будинку АДРЕСА_1 , проживає відповідачка ОСОБА_2 , яка періодично умисно порушує спільну межу.
Так, у квітні 2024 року відповідач знищила встановлені під час приватизації земельної ділянки АДРЕСА_1 , межові знаки. По даному факту позивач звернулась із заявою до Берегівського районного управління поліції, який проінформував ОСОБА_1 , що копії матеріалів направлено до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 56 КУпАП.
Крім того, 15.04.2024 року відповідач самоуправно зайшла на територію належної позивачці на праві власності земельної ділянки, де пошкодила саджанці малини та смородини. По даному факту позивач 17.04.2024 року також звернулась з заявою до Берегівського РВП, якою в свою чергу матеріали було скеровано до Великобийганської сільської ради для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП.
Постановою № 2 про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2024 року, прийнятою адміністративною комісією при виконавчому комітеті Великобийганьскої сільської ради, визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 186 КУпАП.
Власниками земельної ділянки АДРЕСА_1 , на території своєї земельної ділянки вздовж межі із земельної ділянкою № НОМЕР_1 було встановлено металевий паркан, але відповідач його демонтувала, металеві конструкції не віддає та наголосила на тому, що і надалі буде перешкоджати будь-якій спробі позивача огородити свою ділянку, бо вважає, що частина земельної ділянки належить їй.
Посилаючись на вказані обставини справи позивачка просила задовольнити заявлені позовні вимоги.
Рішенням Берегівського районного суду від 05 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах якої діє - адвокат Полянчук С.О. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні так як суд безпідставно прийшов до висновку про відсутність об`єктивних і належних доказів того, що відповідач створює позивачу перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою про відсутність відомостей щодо розташування спірної земельної ділянки на місцевості та її межових знаків, фактичного землекористування сторін і дотримання ними меж земельної ділянки, правомірності встановлення позивачкою паркану та дії відповідача на порушення прав останньої, а також, що єдиним належним доказом щодо встановлення зазначених обставин міг бути висновок судово-тенічної експертизи. Разом з тим, сама документація із землеустрою містить інформацію щодо місця розташування земельної ділянки на місцевості та її межові знаки. Із аналізу документів, вбачається, що приватизація проводилася вже з урахуванням фактично існуючого домоволодіння у складі якого був паркан (існуюча огорожа), який визначено як межовий знак. Судом безпідставно не враховано як доказ пошкодження відповідачкою саджанців постанову адміністративної комісії Великобийганської сільскої ради № 2 про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2024 якою встановлено зазначені обставини. Суд першої інстанції помилково ототожнив потребу у призначенні земельно технічної експертизи із єдиним способом доведення факту перешкод у користуванні. У даному випадку спір не стосується встановлення меж чи поділу ділянки, а полягає у неправомірному впливі на володіння - що стверджується фактами знищення межових знаків, демонтажу огорожі, пошкодження саджанців.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника адвоката Полянчук С.О. які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_2 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилася про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлялася, про що свідчить повернення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за місцем проживання і відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи у її відсутності.
Встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 346466634 від 14.09.2023 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності є власниками земельної ділянки площею 0,184 га кадастровий номер [номер приховано]:10:001:0112, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Із відомості про встановлені межові знаки вбачаються координати межових знаків, що співпадають з існуючими межами. Також в ній зазначено, що при обстеженні земельної ділянки визначено, що всі межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) збігаються з існуючою огорожею.
Відповідно до ч 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
За положеннями ч 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися у суд з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Із матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2024 року відповідачка самоуправно зайшла на територію належної позивачці на праві власності земельної ділянки, де пошкодила саджанці малини та смородини і 17.04.2024 позивачка по даному факту звернулася із заявою до Берегівського РВП, якою в свою чергу матеріали було скеровано до Великобийганської сільської ради для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП.
Постановою № 2 про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2024 року, прийнятою адміністративною комісією при виконавчому комітеті Великобийганьскої сільської ради, визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 186 КУпАП.
Відомістю про встановлені межові знаки стверджується, що при обстеженні земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визначено, що усі межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) збігаються з існуючою огорожею. Встановлення нових межових знаків згідно координат поворотних точок меж земельною ділянкою даною документацією не передбачається.
Поясненнями ОСОБА_1 стверджується, що нею та ОСОБА_3 , як власниками земельної ділянки АДРЕСА_1 на території своєї земельної ділянки вздовж межі із земельної ділянкою № НОМЕР_1 було встановлено металевий паркан, а відповідачка його демонтувала, металеві конструкції не віддає та наголошує на тому, що у подальшому буде перешкоджати будь-якій спробі позивача огородити свою ділянку, бо вважає, що частина земельної ділянки належить їй.
У заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 , як власник, земельної ділянки, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: [номер приховано]:10:001:0112, площею 0,184 га, призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, просила суд усунути перешкоди шляхом заборони, у тому числі на майбутнє, ОСОБА_2 чіпати чи знищувати межові знаки та межові споруди, встановлені по кутах та вздовж межі цієї ділянки, а також будь-яким чином перетинати межі цієї земельної ділянки та знаходитись на цій ділянці.
Отже, позивачем заявлено негаторний позов суттю якого є усунення перешкод у користуванні належною на праві власності земельною ділянкою, а не встановлення її меж та не на визначення конфігурації спірної земельної ділянки або меж, що є предметом земельно-технічної експертизи, а на захист володіння та користування, що вже підтверджене правовстановлюючими документами а саме витягом з Державного реєстру речових прав, рішення сільради та технічна документація із землеустрою.
При постановленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, у відповідності до п.п.1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким позовні вимоги позивачки слід задовольнити із вищевказаних підстав і обраний нею спосіб захисту підтверджується правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №947/30277/19 від 29.11.2021 р. у справі №297/2382/17 від 19.05.2022 р. щодо усунення відповідних перешкод у користуванні та розпорядженні власником свого майна.
Судові витрати у відповідності до ст..ст. 133,141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у сумі 968 грн. 96 коп. сплачених позивачем при зверненні в суд судового збору та 1453 грн. 44 коп. судового збору сплачених позивачкою за подання апеляційної скарги, а всього 1422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Полянчук Снежана Олексіївна задовольнити.
Рішення Берегівського районного суду від 05 червня 2025 року скасувати.
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 , як власнику, в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: [номер приховано]:10:001:0112, площею 0,184 га, призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, шляхом заборони, у тому числі на майбутнє, ОСОБА_2 чіпати чи знищувати межові знаки та межові споруди, встановлені по кутах та вздовж межі цієї ділянки, а також будь-яким чином перетинати межі цієї земельної ділянки та знаходитись на цій ділянці.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1422 грн.40 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 серпня 2026 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ