Справа № 361/5807/26
Провадження № 2-с/361/42/26
19.08.2026
У Х В А Л А
19 серпня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 361/5807/26, виданого 22 травня 2026 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, -
УСТАНОВИЛА:
Адвокат Дяченко Я.А. від імені та в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав зазначену заяву та просив суд поновити строк на подання заяви, скасувати судовий наказ від 22 травня 2026 року у справі № 361/5807/26.
Заяву мотивував тим, що 22 травня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області видав судовий наказ № 361/5807/2026 року, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 20 травня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 266,40 грн.
Зазначив, що про існування судового наказу Боржнику стало відомо лише 22 липня 2026 року - випадково, через застосунок «Приват24», у зв`язку з надходженням запиту Броварського районного відділу державної виконавчої служби щодо банківських рахунків Боржника. До цього моменту ні копія заяви про видачу судового наказу, ні копія самого судового наказу Боржнику за фактичним місцем його проживання у Великій Британії не вручались і не надсилались.
З наведеним судовим наказом Боржник не погоджується, вважає його таким, що підлягає скасуванню.
Повідомляє, що влітку 2025 року між Боржником та Стягувачкою фактично припинено шлюбні відносини, проте шлюб офіційно не розірвано. Стягувачка з дітьми проживає у Великій Британії, куди виїхала також у зв`язку з війною і де деякий час спільно з Боржником проживала.
У Великій Британії Стягувачка звернулась до уповноваженого органу щодо стягнення аліментів на утримання спільних дітей у порядку, встановленому законодавством цієї держави. Боржник не має офіційного доходу у Великій Британії, отримує соціальну допомогу, як особа зі статусом біженця, і в межах цієї системи соціального забезпечення на утримання дітей вже здійснюються виплати: 30,42 фунтів стерлінгів сплачуються особисто Боржником, а решту належної суми виплачує безпосередньо профільна соціальна служба Великої Британії.
Таким чином, на момент видачі оскаржуваного судового наказу питання утримання тих самих дітей уже врегульоване (перебуває у процесі врегулювання) у державі їхнього фактичного проживання, а стягнення аліментів одночасно і в Україні, і у Великій Британії за той самий період і на тих самих дітей матиме наслідком подвійне стягнення з одного і того ж боржника на користь одного й того ж стягувача, що є неприпустимим і потребує повного дослідження судом усіх обставин у порядку позовного, а не наказного провадження.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Перевіривши матеріали заяви суддя дійшла таких висновків.
Стаття 161 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначає вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
Так, згідно з п. п. 4, 5 ч. 1 цієї статті судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
Згідно з ч. 1 ст. 170 УПК України - боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України - у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України - боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно з п. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього кодексу.
Таким чином, положеннями ст. 170 ЦПК України не передбачено подання боржником заяви про скасування судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи, що у боржника за судовим наказом про стягнення аліментів відсутнє право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу про стягнення аліментів, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. 161, 170, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 361/5807/26, виданого 22 травня 2026 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст. 170 ЦПК України він має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, або судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її підписання.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна