Дата документу 18.08.2026 Справа № 554/10646/26
Провадження № 2/554/5148/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
18 серпня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Михайлової І.М.,
за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позов обґрунтований тим, що 31.07.2015 року між позивачкою та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, сімейні цінності та обов`язки, відсутність взаєморозуміння. Шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить інтересам сторін. Спору з приводу проживання дитини між батьками не існує. Дитина проживає разом з позивачкою, яка займається її вихованням та утриманням, забезпечує належні умови для проживання, навчання та розвитку, піклується про стан здоров`я дитини та її повсякденні потреби. Відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Разом з тим, належного матеріального забезпечення доньки не здійснює, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів.
З урахуванням викладеного, позивач просить розірвати укладений між нею з відповідачем ОСОБА_2 шлюб, який був зареєстрований 31.07.2015 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Позивачка надіслала до суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про те, що не заперечує проти позову та просить розглянути справу без його участі.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, її представника та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 31.07.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Октябрським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 271.
Дитина проживає разом із матір`ю - ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.
Будь-яких відомостей про те, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини суду не надано.
Згідно статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
За вимогами статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти позову, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Згідно з ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Беручи до уваги, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч.2 ст.150 СК України).
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, при цьому розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
На підставі викладених вимог законодавства України, беручи до уваги, що відповідач має обов`язок утримувати свою дочку та визнає позову про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки у заявленому позивачем розмірі в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. З відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.07.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вимогами ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у виді 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з вимогою про розірвання шлюбу в розмірі 665,6 грн, а інші 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,6 грн, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
Щодо вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає, що в силу п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, тому судовий збір в розмірі 1331,2 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.7, 110, 112-115, 180, 182-184, 191 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 31 липня 2015 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 984.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.07.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,6 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 665,6 грн, сплачений на рахунок державного бюджету згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.691960075.1 від 02 червня 2026 року в АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,2 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя І.М. Михайлова