УХВАЛА
18 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 761/23172/22
провадження № 61-10643ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Мартинюк Марією Русланівною , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2026 року (повний текст постанови складено 07 липня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 07 серпня 2026 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Мартинюк М. Р. , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2026 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Київського апеляційного суду ухвалена 02 липня 2026 року. Повний текст постанови складено 07 липня 2026 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 направлена до Верховного Суду 07 серпня 2026 року, що підтверджується відповідною відміткою щодо дати відправлення на поштовому конверті. Тобто з пропущенням передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 06 серпня 2026 року.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що оскільки 02 липня 2026 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови, а повний текст представником ОСОБА_1 - адвокатом Мартинюк М.Р. отримано засобами електронного зв`язку 08 липня 2026 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо отримання нею та її представником копії постанови апеляційного суду від 02 липня 2026 року (картка руху документу з електронного кабінету, конверт та супровідний лист, копії матеріалів справи, довідку суду тощо).
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Окрім цього, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги додано документ, з якого неможливо встановити, чи сплачений судовий збір у повному обсязі.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2022 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі заявлено вимоги майнового характеру (витребування майна).
Таким чином, за подання позовної заяви судовий збір за вимогами майнового характеру становив не менше 1 040 грн та не більше 13 000 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру, які підлягають вартісній оцінці (витребування майна), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно або його витребування - вартість майна.
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 11 940, 00 грн (платіжна інструкція №6216-2198-5292-7274 від 07 серпня 2026 року).
Як наслідок, ОСОБА_1 необхідно надати суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна станом на день подання позову і самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (об`єкту нерухомого майна).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано]; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Мартинюк Марією Русланівною , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар