У Х В А Л А
19 серпня 2026 року Справа № 160/19723/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", до відповідача-2: Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради про визнання неправомірними та скасування рішення від 17.06.2026р., від 28.05.2026р., зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
08.07.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача-1: Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", до відповідача-2: Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради та просить:
1) визнати неправомірним і скасувати:
- рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" від 17.06.2026 року № 73/26/3832;
- рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради від 28.05.2026 року № 210/26/1259/Р про відмову від встановлення мені, ОСОБА_1 , ІІІ (третьої) групи інвалідності;
2) зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності МОЗ України" провести ОСОБА_1 , повторне оцінювання у Центрі оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" за результатами якого прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 , ІІІ (третьої) групи інвалідності.
У зв`язку із великим навантаження, а також і перебуванням судді Конєвої С.О. в липні 2026 року у щорічній відпустці, питання щодо можливості відкриття провадження у цій справі вирішується судом 19.08.2026р.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, проаналізувавши зміст позовних вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що зазначена вище позовна заява не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, виходячи з наступного.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Так, перевіряючи дотримання позивачем правил підсудності під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах копією паспорта позивача та Відповіддю з ЄДДР від 19.08.2026р.
Також, у позові зазначено місцезнаходження відповідачів у цій справі за адресами:
- відповідача-1 (Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України") - м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, буд.1А;
- відповідача-2 (Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради) - Рівненська область, м. Сарни, вул. Ярослава Мудрого, буд.3.
Тобто, даний позов в частині позовних вимог, заявлених до відповідача-2 (Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради) не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений спір віднесено до територіальної підсудності адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача - фізичної особи за нормами ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, слід зазначити, що судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016р. у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Враховуючи все вищенаведене та те, що позовну заяву подано без додержання правил підсудності, встановлених ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність передачі даної адміністративної справи на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду (40000, м. Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, 159).
Керуючись п.2 ч.1 ст.29, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", до відповідача-2: Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради про визнання неправомірними та скасування рішення від 17.06.2026р., від 28.05.2026р., зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду (40000, м. Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, 159).
Дана адміністративна справа підлягає передачі до Сумського окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва