ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/7881/25
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.03.2025 №089371 про застосування адміністративно господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню оскільки Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачено застосування адміністративно-господарських штрафів до автомобільного перевізника, тому прийнята постанова про застосування до неї адміністративно-господарського штрафу є протиправною, оскільки позивач не є перевізником та жодних послуг із перевезення не надає.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що відсутність необхідних документів ( в даному випадку - щоденних реєстраційних листків режиму праці на відпочинку (тахокарт) водія ОСОБА_2 за 07.02.2025 та попередніх 28 днів, відсутність товарно-транспортної накладної, яка містить обов`язкові, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», реквізити, наявність якої передбачена статтею 48 Закону №2344-ІІІ), визначених положеннями Закону №2344-ІІІ та Порядку №1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 07.02.2025 №АР070377. Як наслідок, за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було винесено постанову від 04.03.2025 №089371.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
07.02.2025 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області на автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп 87 км о 11 год. 20 хв. проведено перевірку транспортного засобу марки МАN, номерні знаки НОМЕР_1 та номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_2 транспортний засіб належить ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт № АР070377 від 07.02.2025 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Під час перевірки виявлено порушення: внутрішні вантажні перевезення вантажів транспортним засобом обладнаним аналоговим повіреним контролюючим пристроєм тахографом без оформлених документів, передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
04.03.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову №08937 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Вважаючи винесену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин ) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтями 238, 239 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини першої статті 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасникам правовідносин з перевезення.
Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Положення Закону № 2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги.
За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 ГК України, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до частини першої статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Таким чином, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, може бути лише суб`єкт господарювання.
Крім того, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №727).
Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що:
- державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);
- органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3);
- державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4);
- рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);
- рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь- який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, (пункт 14);
- рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).
Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону № 2344-ІІІ визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Дана правова позиція визначена у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду 21 квітня 2022 року справа № 560/3448/22.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.
Проте, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент складання акта про проведення перевірки.
Відсутність необхідних документів (в даному випадку - щоденних реєстраційних листків режиму праці на відпочинку (тахокарт) водія ОСОБА_2 за 07.02.2025 та попередніх 28 днів, відсутність товарно-транспортної накладної, яка містить обов`язкові, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», реквізити, наявність якої передбачена статтею 48 Закону №2344-ІІІ), визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 07.02.2025 № АР 070377.
Під час проведення перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на належному позивачу транспортному засобі MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним повіреним контрольним пристроєм - тахографом, здійснювалося внутрішнє перевезення вантажу за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ.
Під час перевірки водій транспортного засобу, що перевірявся, повідомив, що автомобільним перевізником є ОСОБА_1 .
Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Крім реєстраційних документів на транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_2 будь-яких інших документів надано не було. У тому числі водієм ОСОБА_2 не було зазначено в акті проведення перевірки від 07.02.2025 №АР 070377, що транспортний засіб, що перевірявся, використовується особисто ним.
Суд звертає увагу, що зауважень до акта перевірки в графі "Пояснення водія про причини порушень" водієм не зазначено. Напроти вказаної графи лише проставлено підпис про ознайомлення з актом.
Будь-яких інших документів, які б свідчили про передачу транспортного засобу, що перевірявся, іншим особам у законне користування водієм надано не було.
Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 11.08.2010 №379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ документ, який засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, для автоперевізника є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень пасажирів. Відсутність такого документа є порушенням законодавства про автомобільний транспорт.
З аналізу вказаної норми слід дійти висновку, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі позивач повинна була звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування транспортним засобом.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №804/8740/16.
Зокрема в зазначеній постанові вказано, що попри те, що наведені положення Інструкції №379 та Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт".
У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №300/750/21 від 14.09.2021 зазначається: «…Також, судом враховано, що позивач не надав жодних доказів (ні договору оренди, ні тимчасового реєстраційного талону) щодо передачі в законне використання транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 іншим особам на момент рейдової перевірки 18.121.2020, а відтак правові підстави для володіння транспортним засобом DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 іншими особами на момент перевірки були відсутні, транспортний засіб не вибував з володіння та користування позивача на момент перевірки, отже 18.12.2020 транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 використовувався саме ОСОБА_1 …».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №120/5064/22 в якій зазначено наступне: «..Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за №123/18861 (далі - Інструкція №379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону 2344-ІІІ визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статті 48 Закону 2344-ІІІ є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.
Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №804/8740/16, вказавши, що попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності «надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.».
Стосовно твердження позивача, що вона є лише власником транспортного засобу, а не перевізником, варто відмітити таке.
При вирішенні спору у рішенні від 28.09.2023 у справі 240/13124/23 суд зазначив: «...Системний аналіз правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту, під час перевезення вантажів, несуть перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.
Стосовно твердження позивача, що у нього відсутній вид діяльності «Вантажний автомобільний транспорт», свою позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі № 340/5660/22: «...При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на неправомірність застосування до позивача відповідальності, передбаченої абзацом З частини першої статті 60 Закону № 2344-111 з огляду на те, що у особи відсутній такий вид економічної діяльності як здійснення вантажних перевезень є помилковими, позаяк сама по собі відсутність реєстрації суб`єктом підприємництва певного виду господарської діяльності не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється.
Суд повторно зауважує, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності..» .
Водночас, пунктами 25, 26 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Так, листом Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області позивача було запрошено для участі у розгляді справи про правопорушення.
На розгляд справи про порушення представник позивача не з`явився, будь-яких пояснень не надіслав.
Вищевказаний лист з повідомленням про розгляд справи про порушення, так як і лист, яким позивачу по справі направлялася оскаржувана постанова, були направлені завчасно.
Згідно пункту 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, відповідач правомірно розглянув справу без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Разом з цим слід зазначити, що позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надати пояснення та/або додаткові належні докази Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області щодо складення документів відносно особи, яка не має відповідати за допущене порушення. Однак, На розгляд справи, для надання пояснень стосовно порушення та про повідомлення того факту, що транспортний засіб, який перевірявся, був переданий згідного договору у користування іншій особі, представник позивача не з`явився.
Таким чином, ні при проведенні рейдової перевірки, ні в ході розгляду відповідачем справи останньому не було надано жодного документа, який би підтверджував, що автомобільним перевізником є інша особа, а не позивач у справі - власник транспортного засобу.
Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було винесено постанову від 04.03.2025 № 08937.
Враховуючи зазначене, приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.
Суд відхиляє доводи позивача про щодо відсутності в оскаржуваній постанові суті вчиненого порушення, оскільки форма постанови повністю відповідає вимогам законодавства. Крім того, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за своїм змістом є документом, що засвідчує тільки факт притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та виноситься за формою згідно додатку 5 до Порядку № 1567. При цьому, вказаним додатком не передбачено зазначення в постанові всіх фактичних обставин проведення перевірки та виявленні порушення.
Враховуючи зазначене, слід дійти висновку, що приймаючи постанову №089371 04.03.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ.
З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (майдан С.П.Корольова, 12,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
18.08.26