ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"19" серпня 2026 р. справа № 300/5622/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Ткач Я.С., в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 №1781/35856 від 04.07.2026, яким ОСОБА_2 відмовлено у виплаті грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти за особливих обставин.
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 призначити та здійснити ОСОБА_2 виплату належного грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до його особистого розпорядження, починаючи з моменту виникнення права на таку виплату, з урахуванням усіх сум, які підлягали виплаті за відповідний період.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі. При цьому, судом вказаною ухвалою досліджувалось питання щодо розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження та, зокрема, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
17.08.2026 представник позивача подала суду заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки позивач вважає, що характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, особливості доказування, винятково важливе значення спору для позивача, а також необхідність безпосередньої участі її представника у дослідженні доказів та наданні пояснень зумовлюють необхідність розгляду цієї справи саме за правилами загального позовного провадження.
Суд, розглянувши таке клопотання, проаналізувавши зміст позовних вимог, заявлених до відповідача, попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, подані заяви по суті, вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі як станом на день вирішення питання про відкриття провадження у справі, так і станом на 19.08.2026 (день розгляду клопотання) не вимагає переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Так, у відповідності до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частини 2 статі 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує, що дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, суд виходить із того, що в заявленому клопотанні відсутні аргумент, які б підтвердили неможливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного провадження.
При цьому, суд критично ставиться до посилань представника позивача, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не є новим волевиявленням позивачки та таке прохання було безпосередньо та однозначно сформульоване у прохальній частині первісної позовної заяви.
Так, як уже зазначено судом вище, це питання вирішувалось на стадії відкриття провадження та надано детальну оцінку в ухвалі суду від 10.08.2026.
Щодо доводів заявника про те, що під час судового розгляду відповідач намагатиметься надати суду власну версію фактичних обставин, у тому числі щодо: факту отримання особистого розпорядження; порядку його реєстрації; місця та способу його зберігання; наявності або відсутності документа у матеріалах особової справи; причин, з яких у спірному рішенні зазначено про його відсутність; осіб, які мали доступ до відповідної документації; обставин прийняття оскаржуваного рішення, то суд зазначає, що це є тільки припущення представника позивача.
В той же час, у випадку ж надання відповідачем певних пояснень чи тверджень, останній має обов`язок щодо доведення таких належними та допустимими доказами, а тому у випадку не підтвердження певних пояснень чи доводів суд надає відповідну оцінку.
Так, суд зауважує, що частинами 1 і 2 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.
При цьому, суд звертає увагу представника позивача, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд вправі з власних переконань здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.
Враховуючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, а тому клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд, -
У Х В А Л И В:
клопотання адвоката Ткач Я.С. про розгляд адміністративної справи №300/5622/26 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.