ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"19" серпня 2026 р. справа № 300/1598/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б.
розглянувши заяву про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, яке набрало законної сили 24.06.2025, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, визначивши при обчисленні розміру такої індексації як базовий місяць - січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, визначивши при обчисленні розміру такої індексації як базовий місяць - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 12.05.2023 (в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки) з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 по 12.05.2023 (в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Заява обґрунтована тим, що в зв`язку з невиконання боржником судового рішення звернувся до органу виконавчої служби. На підставі виконавчих листів відкрито виконавчі провадження, однак попри накладення штрафу на боржника, рішення суду залишається невиконаним.
На виконання вимог підпункту 2.3.39.10 та підпункту 2.3.41 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 та абзацу третього пункту 2.10 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених Рішенням зборів суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року №08, проведено 17.08.2026 повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної заяви визначено суддю Могилу А.Б.
Розглянувши вказану заяву по суті, суд зазначає таке.
Положеннями частини першої статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, Кодексом адміністративного судочинства України. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №820/4261/18 та від 25.06.2020 по справі № 0240/2226/18-а.
Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина перша статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як вбачається, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29.07.2025 відкрито виконавчі провадження №78719975 та №78720078 з виконання виконавчих листів №300/1598/25 від 01.07.2025.
За ідентифікаторами доступу у Автоматизованій системі виконавчого провадження, судом з`ясовано, що у обох виконавчих провадженнях, за невиконання рішення суду без поважних причин, 01.09.2025 на боржника військову частину НОМЕР_1 накладено штраф.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 , матеріали виконавчого провадження, враховуючи відсутність доказів виконання рішення суду у цій справі, з метою забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача подати звіт щодо послідовних дій, які б свідчили про виконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку виконання судового рішення в найкоротші строки.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 381-1, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення по справі №300/1598/25 задовольнити.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 протягом шістдесяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали, подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 по справі №300/1598/25.
Попередити військову частину НОМЕР_1 , що у разі неподання звіту чи у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд може розглянути питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Роз`яснити, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.