Справа № 161/12862/26 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/1158/26 Доповідач: Карпук А. К.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Русинчук М. М.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 поданою її представником ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2026 року в складі судді Гриня О. М.,
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 15 липня 2026 року провадження в справі зупинено на підставі п.2 ст. 251 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Покликається на те, що зупинення провадження в справі суперечить інтересам дітей, порушує право дітей на належне утримання та матеріальне забезпечення. В обгрунтування незаконності оскарженої ухвали посилається на Постанову Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25. Також на думку заявниці, оскаржена ухвала обмежує доступ до правосуддя. Висновок суду вважає передчасним, покликаючись на ухвалене Рожищенським районним судом рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу заявниці і ОСОБА_3 , наявність висновку спеціаліста про ймовірність батьківства 99.99%.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Вивчивши матеріали позовної заяви, доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що солдат ОСОБА_3 зник безвісти на полі бою 20.09.2025 поблизу населеного пункту Шахове, Покровського району, Донецької області.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім`ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім`ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Відповідно до копії сповіщення про безвісти зниклого ОСОБА_3 , сповіщеного громадянку ОСОБА_2 , про те, що її чоловік ОСОБА_3 зник безвісти 20.09.2025 на полі бою в районі населеного пункту Шахове, Покровського району, Донецької області.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20260603-32 від 03.06.2026, відповідач ОСОБА_3 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).
Відомості про виключення ОСОБА_3 зі складу Збройних Сил України позивач не надала.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано застосував п.2 ч.І ст. 251 ЦПК України та зупинив провадження у справі.
Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги про передчасність зупинення провадження в справі з посиланням на можливість зупинення провадження з наведених судом підстав з метою повного з`ясування обставин справи, оскільки повне з`ясування обставин справи, на думку апеляційного суду, можливе за участі в судовому розгляді усіх учасників справи. До того ж, вказуючи, що у відповідача є рідний брат і сестра, заявниця не зазначила їх, з урахуванням обставин цієї справи, відповідачами, або ж третіми особами, у той час як саме такі особи могли б підтвердити чи спростувати наведені в позовній заяві обставини. Тому доводи апеляційної скарги щодо можливості повного з`ясування обставин справи і без присутності відповідача є суперечливими.
Заявник безпідставно посилається на постанову Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі № 699/1569/25 в обґрунтування незаконності ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження в справі, оскільки правовідносини у справі, яка була предметом розгляду Верховного Суду і в цій справі є відмінними.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі № 699/1569/25, предметом спору у якій є вимога про зміну способу стягнення аліментів, Верховний Суд виснував, що пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України в справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення суперечить статтям 8, 51, 55 Конституції України.
Верховний Суд вказав, що не застосовує пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки апеляційний суд зупинив провадження в справі про зміну способу стягнення аліментів на дитину, та застосовує статті 8, 51, 55 Конституції України як норми прямої дії.
У справі № 699/1569/25 Верховний Суд не робив правового висновку щодо застосування положень п.2 ч.І ст. 251 ЦПК України при розгляді справ про визнання батьківства.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала відповідає вимогам закону і не підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 подану її представником ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2026 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді