ПОСТАНОВА
іменем України
18 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 398/1113/26
провадження № 22-ц/4809/1372/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від29 квітня 2026 року у складі судді Орловського В.В.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулосяв суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказало, що 30.11.2019 ОСОБА_1 уклала з первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі по тексту - ТОВ «Авентус Україна») договір про надання споживчого кредиту №1577272 на суму 12000,00 грн, який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 38712,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000,00 грн, заборгованості за відсотками - 25272,00 грн та заборгованості за пенею - 1440,00 грн.
11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №ККАУ-11092020, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «Авентус Україна», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.11.2019 №1577272.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від29 квітня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 30.11.2019 №1577272 у сумі 18912 грн. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 30 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1577272, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000,00 грн. Строк кредиту за договором складає 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 договору. Тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка складає 0,54 % в день. Стандартна процентна ставка становить 1,80% в день. Штраф (пеня) за прострочення виконання зобов`язань - 144,00 грн за кожен день прострочення, але не більше 50% від суми одержаного кредиту. Умови пролонгації кредиту визначені у пунктах 1.6 та 1.7 договору, згідно з якими у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі, не меншому від суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом таких дій та дорівнює 30 днів. Протягом нового строку користування позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.
Порядок нарахування процентів у разі порушення строків виконання зобов`язань узгоджений сторонами у п.3.6.2 договору, яким передбачено, що з четвертого дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до дев`яностого дня прострочення.
Згідно з п.4.4 договору у випадку прострочення повернення суми позики клієнт зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 144,00 грн за кожен день прострочення, починаючи з четвертого дня прострочення виконання зобов`язань за договором.
Відповідно до п.4.5 договору граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені), нарахованої за порушення клієнтом зобов`язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної клієнтом за цим договором, і становить 6000,00 грн.
Виконання кредитором обов`язку щодо надання кредитних коштів за договором від 30.11.2019 №1577272 підтверджується листом платіжної установи ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. від 16.12.2025№ 6520-ВП, в якому зазначено, що відповідно до договору на переказ коштів від 20.04.2017 №ВП-200417-1 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 30.11.2019 було здійснено успішний переказ коштів на картку клієнта на суму 12000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 350727, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus4253779.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що, укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». 09 травня 2023 року відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А543357.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, одноразовий ідентифікатор А543357 був сформований автоматично та відправлений клієнту 30.11.2019 о 20:21:11 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який був повідомлений ОСОБА_1
11.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», у тому чмслі і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.11.2019 №1577272.
Факт переходу права вимоги підтверджується наданими позивачем копіями зазначеного договору, актом приймання-передачі Реєстру боржників від 11 вересня 2020 року та витягом з Реєстру боржників до договору.
Станом на дату відступлення права вимоги за кредитним договором кредитором нарахована заборгованість у загальному розмірі 38712,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн; заборгованість за процентами - 25272,00 грн; заборгованість за пенею (у розрахунку відображено у графі "штраф") - 1440,00 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Сторони відповідно до ст.6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Звертаючись до суду з цим позовом ТОВ «Кредит-Капітал» просило також стягнути нараховані відсотки у розмірі 25272,00 грн.
При цьому пунктом 1.4 договору зазначено, що строк кредиту складає 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 цього договору.
Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 договору сторони погодили, що здійснення позичальником платежу у розмірі, не меншому суми нарахованих процентів, є підставою для продовження (пролонгації) строку користування позикою на новий строк, що дорівнює 30 дням від дати такого платежу.
Як свідчить розрахунок заборгованості ОСОБА_1 здійснила три платежі, які були зараховані на погашення відсотків, а саме 16.12.2019 у розмірі 1101,60 грн; 08.01.2020 - 4968,00 грн; 20.02.2020 - 8640,00 грн (загальна сума - 14709,60 грн). Враховуючи умови договору строк кредитування правомірно продовжувався тричі, а останній 30-денний строк правомірного користування позикою (після платежу 20.02.2020) закінчився 21.03.2020.
За період з 30.11.2019 по 16.12.2019 (перші 17 днів користування) нарахування відсотків здійснювалося за погодженою зниженою ставкою 0,54% (64,80 грн на день), що становить 1101,60 грн (17 днів х 64,80 грн). Надалі, у зв`язку з пролонгацією, позивач втратив право на знижену ставку і кредитор правомірно застосовував стандартну ставку 1,8% (216,00 грн на день) протягом наступних 95 днів строку дії договору (з 17.12.2019 по 21.03.2020), що становить 20520,00 грн (95 днів х 216,00 грн). Отже, загальна сума законно нарахованих відсотків за весь період правомірного користування кредитом становить 21621,60 грн (1101,60 грн + 20520,00 грн).
При цьому, позивачем продовжувалось щоденне нарахування процентів за стандартною ставкою поза межами пролонгованого строку кредитування, тобто після 21.03.2020 до 19.06.2020.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, обґрунтованим є висновок місцевого суду про те, що положення договору, а саме п.3.6.2, щодо права кредитора нараховувати відсотки як плату за користування кредитом після спливу строку кредитування суперечать вимогам ст.1048 ЦК України та зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування є правильним та відповідає вимогам закону.
Встановивши фактичні обставини у справі суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та, врахувавши добровільне погашення відсотків відповідачем на суму 14709,60 грн, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості по відсоткам за кредитним договором від 30.11.2019 №1577272 в межах строку кредитування (з 30.11.2019 по 21.03.202) у розмірі 6912,00 грн (21621,60 грн - 14709,60 грн).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення, а заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від29 квітня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
С.І. Мурашко