ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/17050/26
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
17 серпня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 05.08.2025 № Ф-2095-57 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37 788,74 грн.
Позивач 14.08.2026 подав заяву про забезпечення позову (вх. № 72557), у якій просить зупинити дію оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у Львівській області від 05.08.2025 № Ф-2095-57 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ та зупинити стягнення на підставі зазначеної вимоги у виконавчому провадженні № 81057537, відкритому Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з арештом рахунків позивачки в рамках виконавчого провадження № 81057537, представник позивачки звертався 30.07.2026 до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з проханням визначити в якості поточного рахунку для здійснення видаткових операції на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року наступний банківський рахунок ОСОБА_1 : IBAN № НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 в AT "Ощадбанк" (Львівська філія), надіслати на адресу представника боржника копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 81057537 та вимоги ДПС від 05.08.2025 № Ф-2095-57, на підставі якої відкрито вказане виконавче провадження. Дрогобицький ВДВС надіслав відповідь, згідно з якою відмовив у визначенні в якості поточного рахунку для здійснення видаткових операції на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року наступний банківський рахунок ОСОБА_1 : IBAN № НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 в AT "Ощадбанк" (Львівська філія). У відповіді від 31.07.2026 також Дрогобицький ВДВС підтвердив, що вказане виконавче провадження відкрито на підставі вимоги ДПС від 05.08.2025 № Ф-2095-57. Необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що оскаржувана вимога є виконавчим документом, а щодо неї вже здійснюються заходи примусового виконання. Примусове стягнення спірної суми до вирішення справи по суті може призвести до арешту рахунків та майна позивача, списання коштів та виникнення додаткових труднощів для повного поновлення порушених прав.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Представник позивача у заяві про забезпечення позову не навів беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Крім цього суддя звертає увагу, що зупинення стягнення за виконавчим документом в відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" не має за собою наслідку скасування арешту на кошти позивача.
Суд зазначає, що наявність ознак протиправності вимоги може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Також, суддя вважає за необхідне звернути увагу, чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кедик М.В.