МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
в частині вимог
18 серпня 2026 р. № 400/9759/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
11.08.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
9759/26 від позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку. В обґрунтування причин пропуску звернення до суду позивач посилається на судову практику Верховного суду України щодо необмеження будь-яким строком звернення до суду стосовно виплати пенсії.
В зв`язку з цим суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що з 01.07.2021 року не нараховувалась та не виплачувалась доплата у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713. Листом відповідача повідомлено позивача, що пенсійну виплату позивача перераховано на підставі Постанови № 713. У зв`язку з тим, що розмір пенсії збільшився більше, ніж на 2000,00 грн., підстави для виплати щомісячної допомоги відповідно до Постанови № 713, відсутні.
Отже, правовідносини щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії на підставі постанови №713 виникли у липні 2021 року, а до суду позивач звернувся лише 05.08.2026 року, тобто за межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Правовідносини, подібні тим, що мають місце в цій справі, були предметом розгляду суду касаційної інстанції. Так, у Постанові Верховного суду від 21.02.2024 по справі № 240/27663/23, вирішуючи питання щодо правомірність повернення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду України щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.09.2022 доплати до пенсії згідно постанови № 713, суд дійшов таких висновків: «З`ясування, за твердженням позивача, лише у квітні 2023 року причин невиплати з 01.09.2022 доплати до пенсії не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду…. За таких обставин подання позивачем у вересні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахуваня та невиплати, починаючи з вересня 2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.»
Враховуючи, з огляду на вимоги ч.5 ст. 242 КАС України, зазначені вище висновки суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, суд зазначає, що посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочався з моменту отримання відповіді від органу Пенсійного фонду України, а також, що він взагалі не встановлений для даних правовідносинах, є хибними.
Суд наголошує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
При цьому позивачем не надано жодних доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
А тому у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.07.2021 по 04.02.2026 року належить відмовити.
За приписами ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позовна заява позивача в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 04.02.2026 року підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" за період з 01.07.2021 по 04.02.2026 року року - повернути позивачу.
2. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев`янко