Справа № 420/543/26
У Х В А Л А
19 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №420/543/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/543/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року по справі №420/543/26 ухвалено адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 для перерахунку його пенсії.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2026.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
14.08.2026 до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява (вх. №93376/26) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд:
1. Відстрочити оплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення до ухвалення рішення у справі в зв`язку з відсутністю коштів в ІНФОРМАЦІЯ_3 на своєчасну оплату судового збору;
2. Переглянути рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року у справі № 420/543/26 на підставі пункту 3 частини другої статті 361 КАС України за нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування поданої заяви зазначили, що підставами прийняття рішення були ті обставини, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (з урахуванням змін, внесених постановою КМ України № 481 від 12.05.2023) в редакції, яка діє з 20.05.2023, яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови КМУ від 12 травня 2023 року № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ від 12 травня 2023 року № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Однак, (в зв`язку з нововиявленими обставинами), Постановою Верховного Суду України від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано і прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Таким чином, Верховний Суд не встановив законних підстав, які б свідчили про протиправність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття спірної Постанови № 481, оскільки Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, регламентовано Законом № 2011-XII базової величини), що прямо. Указане, у свою чергу, виключає й необхідність зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії (скасувати чинний нормативно правовий акт органу держаної влади).
Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочення сплати судового збору, суд відмовляє в його задоволенні та залишає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких заявнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відсутні.
Суд зауважує, що відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону щодо сплати судового збору та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Подана заявником заява та додані до неї документи не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок заявника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені заявником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
При цьому відповідач не надав жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 20.01. 2026 року по справі №480/1044/25, від 20.01.2026 року по справі №560/10416/24, від 29.01.2026 року по справі №420/37966/24, від 02.02.2026 по справі №560/11626/24, від 02.02.2026 року по справі №420/34977/24, від 02.02.2026 року по справі №420/30569/25.
Таким чином суд зазначає, що згідно ч.3 ст.364 КАС України до заяви додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.3.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 1331,20 грн (3328 грн * 0,4), а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті заявнику за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, складає 1597,44 грн (1331,20 грн * 150% * 0,8).
Враховуючи викладене, відповідачу необхідно усунути недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за подання даної заяви до суду.
Відповідно до ч.5 ст.366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.169, 248, 256, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за у справі №420/543/26 - залишити без руху.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 5-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА