Справа № 420/14619/26
УХВАЛА
19 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в редакції, яка була чинна станом на 15 жовтня 2010 року) та дії щодо повторного постановлення на військовий облік на підставі Постанови КМУ від 16 серпня 2024 року № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного Державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції, яка була чинна станом на 15.10.2010 рік) у зв`язку із настанням граничного віку перебування в запасі.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривень 20 копійок).
18 серпня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року у справі №420/14619/26 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року у справі №420/14619/26.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивач зазначив, що представником позивача був направлений 11.08.2026 року Адвокатський запит з проханням надати ТЕРМІНОВО інформацію: Чи виконано Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року у справі №420/14619/26, яке набрало законної сили, чи внесено до Єдиного Державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч. 4 статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції, яка була чинна станом на 15.10.2010 рік) у зв`язку із настанням граничного віку перебування в запасі. На кожне поставлене питання надати відповідь окремо. Проте відповідь на Адвокатський запит не надано. Станом на 17.08.2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 року у справі № 420/14619/26, не виконане у повному обсязі, а саме кошти не виплачені.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №800/592/17, відповідно до якої встановлення судового контролю може здійснюватися й після завершення розгляду справи.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року по справі №806/2143/15 звернув увагу, що ст.ст.382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов`язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі №420/14619/26 на час розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю законної сили не набрало.
Як убачається з матеріалів справи, зазначене судове рішення оскаржено в апеляційному порядку, у зв`язку з чим адміністративну справу №420/14619/26 направлено до П`ятого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з частиною другою статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, з огляду на подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року, вказане рішення на момент розгляду заяви позивача не набрало законної сили та не є таким, що підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому статтею 370 КАС України.
При цьому відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення та відповідний обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо його виконання виникають у передбаченому законом порядку після набрання судовим рішенням законної сили, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на наведене, посилання позивача на невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року, у тому числі в частині невнесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та невиплати присуджених коштів, не можуть бути підставою для встановлення судового контролю за статтею 382 КАС України на цій стадії, оскільки зазначене судове рішення не набрало законної сили.
Суд звертає увагу, що встановлення судового контролю відповідно до статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення, яке є обов`язковим до виконання. Водночас у цій справі на момент розгляду заяви відсутня необхідна передумова для застосування такого процесуального механізму, а саме рішення, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.
Сам факт подання позивачем заяви про встановлення судового контролю не може змінювати порядок та момент набрання судовим рішенням законної сили, визначений статтею 255 КАС України, а також не може зумовлювати виникнення у відповідача обов`язку виконувати судове рішення до завершення його апеляційного перегляду.
При цьому суд враховує, що направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги свідчить про те, що питання щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції від 10 липня 2026 року наразі не є остаточно вирішеним.
За таких обставин встановлення судового контролю за виконанням рішення, яке не набрало законної сили, є передчасним.
Разом з тим суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви на цій стадії не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю у порядку статті 382 КАС України після набрання рішенням законної сили у разі його невиконання суб`єктом владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі №420/14619/26 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов