Справа № 420/26195/25
У Х В А Л А
19 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/26195/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№95141/25 від 11.09.2025) за позовною заявою керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Визирської сільської ради Одеського району Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за 0,5 км від с. Кордон за координатами 46.823775, 31.106735, площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї;
зобов`язати Визирську сільську раду Одеського району Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за 0,5 км від с. Кордон за координатами 46.823775, 31.106735, площею 1,0 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Ухвалою від 14.08.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
11 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/26195/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№95141/25 від 11.09.2025).
В обґрунтування поданого клопотання, покликаючись на норми ст.9, 257 КАС України, представник відповідача зазначив, що з метою необхідності повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, що зумовлюється необхідністю надання безпосередньо в судовому засіданні відповідачем Визирською сільською радою Одеського району Одеської області обґрунтувань щодо предмету позовних вимог, для можливості отримання судом відомостей щодо фактичних обставин справи, оцінки доводів сторін в контексті заявлених позовних вимог, розгляд справи, на його переконання, слід здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом представників сторін у судове засідання.
Обґрунтовуючи доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, заявник посилається на висновки Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 87) та «Руїс-Матеос проти Іспанії» (заява № 12952/87, пункт 63) щодо принципів рівності сторін і змагальності як складових права на справедливий судовий розгляд.
Інших доводів представником відповідача не зазначалось.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ця справа не належить до справ, перелічених у ч.4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у відзиві на позовну заяву.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що у клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник відповідача не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання по суті носить загальний характер.
Суд відхиляє посилається представника відповідача на висновки Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 87) та «Руїс-Матеос проти Іспанії» (заява № 12952/87, пункт 63).
Так, наведені правові позиції не стосуються питання, яке є предметом клопотання. У зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини висловився про зміст гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - про можливість сторони бути обізнаною з доводами та доказами процесуального опонента і надати щодо них свої пояснення. Жодна з цих справ не стосувалася вибору національним судом форми позовного провадження, і Конвенція не встановлює вимог щодо того, у загальному чи спрощеному порядку має розглядатися конкретна справа. Питання процедурної форми розгляду належить до дискреції національного законодавця та суду за умови, що передбачена законом процедура забезпечує гарантії статті 6 Конвенції.
Абстрактне посилання на принципи, закріплені у статті 6 Конвенції, без наведення конкретних обставин цієї справи, що унеможливлюють її розгляд у спрощеному порядку, не є доводом на підтвердження жодного з критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/26195/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№95141/25 від 11.09.2025) необхідно відмовити.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/26195/25 в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.12, 248, 256, 257, 262 КАС України суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/26195/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№95141/25 від 11.09.2025) - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО