Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
19 серпня 2026 року Справа № 520/32595/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши заяву позивача про поновлення процесуальних строків на звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за квітень 2022 року по дату виплати, а саме по 20.06.2025 рік;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за квітень 2022 року по дату виплати;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року по дату виплати, а саме по 19.12.2022 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, та додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року по дату виплати, а саме по 19.12.2022 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 суму моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.
Ухвалою суду від 18.12.2025 року зазначена позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
Позивачем разом з позовом подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
В обґрунтування заяви, позивач зазначив, що пропуск строку звернення до суду зумовлений об`єктивними, незалежними від нього обставинами та тому є поважним. Насамперед він зазначає, що з 17.05.2022 по 29.10.2022 перебував у російському полоні, у зв`язку з чим був фактично позбавлений можливості реалізувати право на судовий захист. Після звільнення з полону позивач перебував на лікуванні та реабілітації, у тому числі в госпіталі з 29.10.2022 по 26.11.2022, а надалі тривалий час проходив лікування внаслідок травм, отриманих під час оборони Маріуполя та перебування в полоні. Крім того, позивач посилається на відсутність після звільнення з полону необхідних документів, коштів та належної можливості отримати правову допомогу. У цей період він, за його твердженням, неодноразово звертався до військової частини НОМЕР_2 із рапортами, скаргами та зверненнями щодо належного нарахування і виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, намагаючись вирішити спір у позасудовому порядку. Остаточне отримання належних сум, на думку позивача, також було необхідною передумовою для визначення факту порушення строків їх виплати та виникнення права на компенсацію втрати частини доходів. Таким чином, позивач вважає, що сукупність таких обставин - перебування у полоні, тривале лікування та реабілітація після звільнення, відсутність доступу до документів і правової допомоги, а також вжиття заходів для досудового врегулювання питання з військовою частиною - об`єктивно перешкоджала своєчасному зверненню до суду. У зв`язку з цим він просить поновити строк звернення до адміністративного суду відповідно до статей 122, 123 КАС України.
Відповідач, військова частина НОМЕР_2 , у відзиві зазначає, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду та не навів належних і документально підтверджених причин, які б перешкоджали йому своєчасно реалізувати право на судовий захист. На підтвердження цього відповідач зазначає, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 30.06.2023. Отже, на думку відповідача, з цієї дати позивач мав можливість реалізувати своє право на звернення до суду щодо спірних виплат та бездіяльності військової частини.
Суд дослідивши матеріали справи та доводи сторін, при вирішенні питань про поновлення строку звернення до суду та залишення позовної без розгляду виходив з такого.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо и. 1 ст. 6 Конвенції.
При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у продовж 2023 - 2024 року перебував на лікуванні, що підтверджується первинною медичною документацією долученою ним до позову та відповіді на відзив, також, суд бере до уваги, що наказ про виплату позивачу додаткової грошової винагороди за спірний період видано лише 17.06.2025, що також підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.
З метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що зазначені обставини є поважними причинами пропущення строків звернення до суду. А тому, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строки звернення до суду з даною позовною заявою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку є поважними, тому наявні підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду.
Керуючись положеннями ст. ст. 122, 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 - про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.