Єдиний унікальний номер 341/1543/26
Номер провадження 2/341/1103/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Аннишин С.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Шидзінський І.В. пред`явив позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна. Просить визнати житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, визнавши за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до положень частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вище вказаних приписів статті 175 ЦПК України представником позивачки не дотримано. Зокрема, у позові представник позивачки не вказав відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи; не визначив ціну позову, натомість, зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру.
Окрім того, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В силу вимог частини 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як встановлено судом позовна заява та додані до неї документи подані представником позивачки в електронній формі з використання сервісу «Електронний суд». Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка пред`явила позов до ОСОБА_2 , однак доказів направлення позову з додатками відповідачу через «Електронний суд» чи листом з описом вкладення суду не надано.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При поданні позову позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Одночасно із поданням позовної заяви представник позивачки подав клопотання про зменшення розміру судового збору або розстрочення його сплати.
Так, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставі частин 1,3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас наявність у особи статусу, визначеного в переліку частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» без підтвердження доказами її майнового стану, не є безумовно підставою для звільнення заявниці від сплати судового збору.
При цьому, суд зауважує, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком.
Відповідно до приписів частини 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
На підтвердження матеріального статусу заявницею не надано всіх доказів на підтвердження її реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.
Враховуючи те, що спір між сторонами носить виключно майновий характер та пов`язаний із нерухомим майном, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору та його розстрочення.
Оскільки позов про поділ спільного майна подружжя є майновим спором, у позовній заяві слід зазначити ціну позову та доплатити відповідно до такої судовий збір, що відповідно до частини 2 статті 4 закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 за реквізитами: Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ ТГ Галич/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачці слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадженню у справі протягом семи днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви відповідно до вимог статті 175, 177 ЦПК України, вказавши у позовній заяві: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи; визначити ціну позову та сплатити відповідно до такої судовий збір. До позовної заяви слід надати докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позову із додатками або доказів надсилання позовної заяви з додатками через «Електронний суд».
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Святослав АННИШИН