Справа № 350/1331/26
Номер провадження 2/350/1043/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права на обов`язкову частку у спадковому майні, зобов`язання відновити проїзд та усунути перешкоди у користуванні ним, -
установив:
18.08.2026 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Позивачками одночасно заявлено декілька вимог, які стосуються спадкових та земельних правовідносин, права на завершення приватизації земельної ділянки, права на спадкове майно, а також усунення перешкод у користуванні проїздом між суміжними домоволодіннями.
Зокрема, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_7 - право на завершення приватизації земельних ділянок на підставі рішення Ясенської сільської ради від 24 грудня 1993 року «Про приватизацію землі на території Ясенської сільської ради народних депутатів», яким, як зазначено у позові, її матері було дозволено приватизувати земельні ділянки загальним розміром до 0,85 га, у тому числі до 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства та до 0,25 га для обслуговування житлового будинку.
ОСОБА_2 просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині 49/100 частин домоволодіння, власником яких зазначена ОСОБА_4 , а також визнати за ОСОБА_2 , як особою з інвалідністю II групи, право на обов`язкову частку у спадковому майні в розмірі 49/100 частин домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Саме таким чином сформульовано другу групу майнових вимог у прохальній частині позову.
Також позивачки просять зобов`язати ОСОБА_4 відновити проїзд відповідно до генерального плану забудови с. Ясень Калуського району та зобов`язати її не чинити перешкод у користуванні заїздом до погребу по АДРЕСА_1 .
Крім того, позивачки просять стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати.
Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-2, 5 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, що звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Відповідно до п.п. 2, 4, 5, 6 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: відому офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, аналіз змісту позовної заяви, викладених у ній обставин та прохальної частини свідчить про те, що позивачками не у повній мірі дотримано вимог пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України щодо чіткого визначення змісту позовних вимог, обставин, якими вони обґрунтовуються, а у разі пред`явлення позову до кількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з них.
Так, у позовній заяві позивачами зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачами - Перегінська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Разом з тим, для вирішення питання про відкриття провадження суд повинен мати можливість із змісту позовної заяви однозначно встановити предмет спору, зміст кожної заявленої вимоги, особу, до якої вона пред`явлена, та межі майбутнього судового розгляду.
Визначення предмета та підстав позову, складу відповідачів і способу захисту належить позивачам. Суд не вправі самостійно формулювати замість них позовні вимоги, визначати, які саме рішення органу місцевого самоврядування вони оспорюють, або змінювати зазначений ними процесуальний статус учасників справи.
За таких обставин позивачкам слід уточнити зміст позовних вимог та викласти прохальну частину позовної заяви таким чином, щоб із неї чітко вбачалося, яка саме вимога заявляється кожною з позивачок, до кого саме вона пред`явлена та який спосіб судового захисту вони просять застосувати.
Щодо вимоги про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, із позовної заяви неможливо однозначно встановити, щодо якої саме земельної ділянки заявлено цю вимогу. Позивачці слід уточнити зазначену позовну вимогу, конкретизувавши земельну ділянку та виклавши обставини щодо початку і стадії процедури її приватизації.
Крім того, до позовної заяви не додано належних доказів, які б підтверджували, що саме земельна ділянка, щодо якої позивачка просить визнати право на завершення приватизації, була предметом розпочатої спадкодавицею процедури приватизації.
Саме по собі рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на приватизацію земельних ділянок без конкретизації земельної ділянки та без відомостей про подальші дії спадкодавиці не дає можливості на стадії відкриття провадження визначити конкретний предмет заявленої вимоги.
Щодо вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов`язкову частку у спадковому майні, позовна заява також потребує уточнення. Так, у прохальній частині позивачка просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину щодо 49/100 частин домоволодіння та визнати за нею право на обов`язкову частку у спадковому майні у такому ж розмірі.
Водночас у позовній заяві не конкретизовано, яке саме свідоцтво про право на спадщину оспорюється, зокрема його дату, номер, ким воно видане, після смерті кого відкрилася відповідна спадщина. Позовна заява не містить належного викладу обставин щодо особи, за якою видано оспорюване свідоцтво про право на спадщину, та не визначено, яким чином вирішення заявлених вимог впливатиме на права та обов`язки цієї особи.
Зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити належний склад учасників справи щодо цієї вимоги та особу, до якої вона фактично пред`явлена.
За змістом пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позивач зобов`язаний визначити зміст позовних вимог щодо кожного відповідача та викласти обставини, якими такі вимоги обґрунтовуються.
Таким чином, позивачам необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи з урахуванням заявленої вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, зазначити особу, якій таке свідоцтво видано, її процесуальний статус та чітко сформулювати зміст позовних вимог щодо кожного з визначених відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачам у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права на обов`язкову частку у спадковому майні, зобов`язання відновити проїзд та усунути перешкоди у користуванні ним - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви усунути шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, з урахуванням вимог, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали, та її копій відповідно до кількості учасників справи.
Роз`яснити позивачам, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий їм.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: