Справа № 766/19116/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Бедьо В.І., за участі секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про відстрочення або розстрочення виконання рішення, -
ВСТАНОВИВ:
10 березня 2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, розглянуто цивільну справу за позовом представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованостіза кредитним договором, ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», (ЄДРПОУ: 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за договором № б/н від 10.12.2021 року у розмірі 23 143,73 (двадцять три тисячі сто сорок три) гривні 73 копійкита судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено частково, а саме:
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352,заборгованість за Договором про надавання банківських послуг від 12 грудня 2021 року в розмірі 20 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави 3 633,60 гривень судового збору, який підлягав сплаті відповідачкою за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2026 року (провадження № 61-10076ск26) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Таким чином, Рішення набрало законної сили 29 червня 2026 року.
06 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про відстрочення, а в разі відмови - розстрочення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2026 року у справі № 766/19116/25 до 29 червня 2027 року.
Заявниця посилається на те, що виконання рішення є для неї об`єктивно неможливим у зв`язку з вкрай низьким доходом, утриманням малолітньої дитини та двох непрацездатних батьків, хворобою дитини, перебуванням за межами України через збройну агресію, відсутністю майна та наявністю інших грошових зобов`язань. Також зазначає, що готується до звернення із заявою про неплатоспроможність.
Заявниця наголошує, що не заперечує проти виконання судового рішення та не має наміру ухилятися від його виконання, однак просить врахувати наведені обставини відповідно до статті 435 ЦПК України.
Сторони до суду не з`явилися, будучи повідомленими належним чином.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно зі ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Поряд з цим, згідно частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
У відповідності до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести належними та допустимими доказами свої вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання банківських послуг, а відповідачка має заборгованість за договором. З урахуванням встановлених обставин та поданих доказів суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь АТ «Універсал Банк» 20 000,00 грн заборгованості. Рішення набрало законної сили 29 червня 2026 року.
У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та продовженого на даний час у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, склалися обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення.
З червня 2025 року боржник перебуває за межами України разом із малолітньою дитиною та батьками, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 - знаходиться в зоні активних бойових дій, що унеможливлює безпечне повернення.
За місцем фактичного перебування боржник проживає в чотирьох в одній орендованій кімнаті, витрати на житло, харчування та медичні потреби несе самостійно. Дозволу на працевлаштування у країні перебування не має, стабільного доходу та майна, за рахунок якого можливо одночасно виконати рішення суду, не має.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 18.04.2026 щодо ОСОБА_1 вбачається, що за 2025 рік сукупний офіційний дохід становить 161,46 грн..
Боржник просить розстрочити суму боргу рівними щомісячними платежами на строк до 29 червня 2027 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, наявність тяжких життєвих обставин, в яких опинився відповідач по справі, майновий стан заявника, відсутність заперечень стягувача в цій частині, бажання відповідача повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає можливим заяву задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення із зобов`язанням відповідача ОСОБА_1 протягом 10 місяців щомісячно здійснювати часткове погашення заборгованості у розмірі 2 000,00 грн. (20 000,00 грн. /10 місяців) не пізніше тридцятого числа кожного місяця.
На підставі викладеного, керуючись ст. 353-354, 435 ЦПК України, ст. ст. 12, 33 Закону України "Про виконавче провадження», суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , про відстрочення або розстрочення виконання рішенняпо справі № 766/19116/25 за позовом представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованостіза кредитним договором задовольнити частково.
Розстрочити боржнику ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виконання рішення суду від 29 червня 2026 року по справі № 766/19116/25 за позовом представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованостіза кредитним договором, борг в загальному розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, терміном на десять місяців з виплатою рівними частинами по 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок не пізніше тридцятого числа кожного місяця, починаючи з дати набрання даною ухвалою законної сили.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо